Внесення до комбікорму сухого меленого листя соняшника позитивно впливає на яєчну продуктивність курей-несучок. Найвищу яєчну продуктивність за дослідний період 110 днів спостережено у курей, які разом із комбікормом споживали 3% соняшникового листя 1 дослідна група. Слід відзначити, що у курей 1-ї групи несучість на середню несучку за дослідний період зросла майже на 6% порівняно з контрольною групою, а у 2-ї дослідної групи (7% соняшникового листя) цей показник був на рівні контролю.

Максимальне збільшення в раціонах курей-несучок частки перетравного протеїну та зменшення фракції протеїну, яка засвоєнню не піддається, позитивно впливає на інтенсивність обмінних процесів в організмі курей-несучок у процесі синтезу компонентів яєць. При цьому забезпечується покращення якості отриманої продукції.

Однією з умов отримання дешевої високоякісної продукції є збалансовані раціони за рядом поживних, мінеральних та біологічно активних речовин. Корми задовольняють потребу тварин у мінеральних елементах всього на 50-80 %.

Метою роботи було дослідити вплив уведення в раціон курчат-бройлерів екзогенних ензимів та різних форм сульфуру на показники білкового обміну та з’ясувати можливість заміни сульфуру у формі неорганічної солі, яким частково компенсують дефіцит сірковмісних амінокислот в раціонах птиці [5], сульфуром нанотехнологічного походження. Було сформовано чотири групи курчат кросу РОСС-8 10-добового віку. Їх утримання в клітках та годівля відповідали технологічним вимогам. Птиці усіх груп згодовували збалансований повнораціонний комбікорм (ПК). Курчатам дослідних груп до раціону додавали ензимний препарат (ЕП) «Натузим», який утворений штамами мікроорганізмів T. Longibrachiatumorreesei, B. subtilis, A. Niger та містить фітазу, а також сульфуру цитрат (СЦ) – розчин карбоксилованих наночастинок елемента у деіонізованій воді (наданий ТОВ «Наноматеріали і нанотехнології», м. Київ).

Зміна природно-кліматичних умов в Україні не дозволяє в повному обсязі вирощувати необхідні для кормовиробництва культури, що забезпечують максимальну реалізацію генетичного потенціалу продуктивності птиці. Фахівці відзначають, що в найближчі роки зменшаться посівні площі соняшнику, сої, кукурудзи на зерно з метою заміни їх на нішеві культури (сорго, просо, ріпак, нут, сочевиця).