Державна дослідна станція птахівництва НААН

УДК: 598.261.7:355.681:591.1

Гунчак Алла

д.с.-г.н., завідувач лабораторії

a_gunchak@ukr.net;

Стефанишин Ольга

к.б.н., старший науковий співробітник

Сірко Ярослав

к.с-г.н., старший науковий співробітник

yasir@ukr.net;

Інститут біології тварин НААН, м. Львів, Україна

Keywords: годівля птиці, раціон корму для курчат, використання ензимів у кормах для птиці

Використання екзогенних ензимів у птахівництві обумовлене необхідністю підвищення перетравлення та засвоєння птицею поживних речовин корму [1].Однак, ефективність їх застосування для птиці певного виду, віку і напряму продуктивності потребує додаткових досліджень [2]. Цікавим є й з’ясування використання таких препаратів разом з біоелементами у наноформі, отриманих методом ерозійно-вибухової нанотехнології [3]. Адже, біогенні елементи у формі нанорозмірних частинок проявляють вищий стимулювальний ефект на метаболізм птиці, ніж їх молекулярні форми [4].

Метою роботи було дослідити вплив уведення в раціон курчат-бройлерів екзогенних ензимів та різних форм сульфуру на показники білкового обміну та з’ясувати можливість заміни сульфуру у формі неорганічної солі, яким частково компенсують дефіцит сірковмісних  амінокислот в раціонах птиці [5], сульфуром нанотехнологічного походження. Було сформовано чотири групи курчат кросу РОСС-8 10-добового віку. Їх утримання в клітках та годівля відповідали технологічним вимогам. Птиці усіх груп згодовували збалансований повнораціонний комбікорм (ПК). Курчатам дослідних груп до раціону додавали ензимний препарат (ЕП) «Натузим», який утворений штамами мікроорганізмів T. Longibrachiatumorreesei, B. subtilis, A. Niger та містить фітазу, а також сульфуру цитрат (СЦ) – розчин карбоксилованих наночастинок елемента у деіонізованій воді (наданий ТОВ «Наноматеріали і нанотехнології», м. Київ). Схема досліду наведена в таблиці.

Група	Характер живлення
Контрольна (К)	ПК+0,2 % Na2SO4
Дослідна 1 (Д1)	ПК+0,2 % Na2SO4+ЕП
Дослідна 2 (Д2)	ПК+СЦ (25 % від контролю, в перерахунку на елемент)+ЕП
Дослідна 3 (Д3)	ПК+СЦ (10 % від контролю, в перерахунку на елемент)+ЕП

Встановлено, що вміст загального протеїну збільшувався у птиці всіх дослідних груп як у печінці – на 19,0; 16,1 і 33,3 %, так і підшлунковій залозі – на 20,8; 24,0 і 34,7 % (Р<0,01-0,001), відповідно, порівняно з аналогами контролю. Такі результати, очевидно, є наслідком уведення до раціонів ензимного препарату. Разом з цим, за умови заміни неорганічного сульфуру в раціонах його органічною формою нанотехнологічного походження, у курчат групи Д3 рівень протеїнів у печінці та підшлунковій залозі був найвищим з поміж усіх досліджуваних груп і перевищував показники контролю в 1,4 та 1,3 рази. У цій же групі птиці зафіксовано й найвищу протеолітичну активність ензимів підшлункової залози (на 27 % вища порівняно з контролем, Р<0,05). Уміст вільних амінокислот вірогідно змінювався у тканинах печінки лише курчат-бройлерів групи Д3 (знижувався майже на 5 %, Р<0,01) на тлі підвищення інтенсивності росту птиці (Р<0,05). Такі результати можуть свідчити про інтенсифікацію протеїнового обміну. Адже у вигляді вільних амінокислот в організмі знаходиться незначна частина загальної суми амінокислот, а їх концентрація в кожній тканині організму визначається рівнем надходження з крові та швидкістю використання для синтезу протеїну.

Щодо активності амінотрансфераз, то встановлене вірогідне (Р<0,05) підвищення лише активності аланінамінотрансферази у печінці та підшлунковій залозі курчат тільки групи Д3. Це вказує на інтенсифікацію глюкозо-аланінового циклу, а саме – перетворення пірувату, який є основним продуктом гліколізу в досліджуваних тканинах, на нешкідливу його транспортну форму аланін. У подальшому аланін може бути використаний на синтез протеїну в м’язах або синтез глюкози у печінці, завдяки роботі глюкозо-аланінового циклу. Втім, слід зазначити, що кількість глікогену у печінці курчат-бройлерів саме цієї дослідної групи, порівняно з контрольною, була меншою (на 8,20 %, Р<0,05), що також може бути зумовлено більшими енергетичними витратами їх організму в зв’язку з вищими приростами маси тіла курчат-бройлерів цієї групи.

Отже, заміна в раціонах курчат-бройлерів мінеральної добавки Сульфуру у формі неорганічної солі (Na₂SO₄) цитратом елемента нанотехнологічного походження в кількості, що становить 10 % від вмісту елемента у неорганічній формі та добавки комплексного ензимного препарату «Натузим» з розрахунку 0,03 % позитивно впливає на процеси протеїнового обміну.

 Література

1. Ніщеменко М.П., Порошинська О.А., Саморай М.М., Стовбецька Л.С.  Залежність перетравності поживних речовин від активності травних ферментів за згодовування комплексу незамінних амінокислот. Науковий вісник ветеринарної медицини. 2014. Вип. 13. С. 169-172.
2. Подобед Л.И. Преимущества ферментных препаратов широкого спектра действия в практике кормления сельскохозяйственных животных и птицы. В сб.: Научные основы повышения продуктивности сельскохозяйственных животных. СКНИИЖ, Краснодар, 2011. Ч.1. С.166-168.
3. Каплуненко В.Г., Косинов Н.В., Поляпов Д.В. Получение новых биогенных и биоцидных наноматериалов с помощью эрозионно-взрывного диспергирования металлов. Сб. тр. по материалам науч.-практ. конф. с междунар. участием «Нанотехнологии и наноматериалы для биологии и медицины», 11–12 октября 2007 г., СибУПК. – Новосибирск, 2007. С. 134–137.
4. Сердюк А.М., Гулич М.П., Каплуненко В.Г., КосиновМ.В.Нанотехнологии микронутриентов: проблемы, перспективы и пути в ликвидации дефицита макро- и микроэлементов. Журнал АМН України. 2010. №16. С. 107-114.
5. Ратич І. Б. Біологічна роль сірки і метаболізм сульфату у птиці. Львів. 1992. 171 с.

Постер доповіді