Державна дослідна станція птахівництва НААН

УДК: 636.5:355.681

Вплив різних рівнів листя соняшника на продуктивність птиці

Citation_date: 2022/10/7   View - 45    citation_pdf_url

Гавілей Олена

к.с.-г.н., зав. від. оцінки якості та безпечності кормів і продукції птахівництва,

elena.gaviley@gmail.com

Державна дослідна станція птахівництва НААН, с. Бірки Харківської області, Україна

Keywords: яєчна продуктивність, кури-несучки, соняшникове листя, фітобіотики, кормові добавки, годівля птиці

В сучасній літературі фітобіотики (фітогенні кормові добавки або рослинні препарати) визначаються як натуральні добавки рослинного походження, одержувані з трав, спецій та екстрактів рослин, які володіють різноманітною дією на організм (антимікробною, противірусною, імуномоделюючою, протигрибковою, протизапальною) і використовуються не тільки у сучасній медицині, але і в годівлі тварин та птиці [1, 2].
Як перспективні джерела рослинної сировини для створення біологічно активних добавок, що містять у своєму складі антиоксидантний потенціал, неабиякий інтерес викликає шрот, лушпиння, насіння та листя соняшника [3].
Переважною фенольною сполукою листя соняшника є хлорогенова кислота. Вона становить 43-73% всіх фенольних сполук листя соняшнику. Хлорогенова кислота має яскраво виражену фізіологічну активність та є природним антиоксидантом [4].
Враховуючи дані літератури і власні дослідження щодо хімічного складу листя соняшника, актуальним завданням є вивчення впливу різних рівнів цієї фітогенної сировини на продуктивність птиці.
Проведено дослід на курях батьківського стада породи Бірківська барвиста яєчного напряму продуктивності, які утримуються на експериментальній фермі «Збереження державного генофонду птиці» ДДСП НААН. У віці курей 28 тижнів сформовано 3 групи курей: контрольна і дві дослідні. Кури всіх груп одержували повнораціонний комбікорм відповідно до виду і віку з додаванням сухого подрібненого листя соняшника у різних концентраціях згідно схеми досліду, представленої в таблиці 1. Тривалість експерименту - 110 днів.
Таблиця 1. Схема досліду щодо згодовування різного рівня соняшникового листя курям-несучкам

В результаті проведених досліджень встановлено, що внесення до комбікорму сухого меленого листя соняшника позитивно впливає на яєчну продуктивність курей-несучок (табл. 2). Найвищу яєчну продуктивність за дослідний період (110 днів) спостережено у курей, які разом із комбікормом споживали 3% соняшникового листя (1 дослідна група). Слід відзначити, що у курей 1-ї групи несучість на середню несучку за дослідний період зросла майже на 6% порівняно з контрольною групою, а у 2-ї дослідної групи (7% соняшникового листя) цей показник був на рівні контролю.
Таблиця 2. Продуктивність курей-несучок за дослідний період

За додавання до основного раціону 3% досліджуваної добавки (1 група) збільшується і інтенсивність несучості. Так, несучки даної групи за цим показником перевищували контроль на 6,1%. Водночас у курей 2-ї дослідної групи, яка отримувала 7% листя соняшника, інтенсивність несучості за досліджуваний період не відрізнялася від контрольного показника. При цьому додавання листя соняшника до комбікорму не впливало на середню масу яєць, яка в усіх групах була на рівні 58,2-58,5 г.
Щодо споживання корму на одну голову, то воно було однаковим у всіх групах - 12,65 кг. В той же час найкращу конверсію корму зафіксовано у курей 1-ої дослідної групи, які разом з комбікормом споживали досліджувану добавку у кількості 3%. В цій групі на 10 яєць було витрачено на 5,5% менше корму порівняно до контролю і на 6,5% менше, ніж у 2-й дослідній групі, яка одержувала 7% соняшникового листя.
Отже, досліджені господарсько-корисні показники вказують на можливість заміни в раціоні несучок люцернового борошна меленим листям соняшника у кількості до 7% без негативних наслідків для птиці. Водночас відмічений позитивний вплив на яєчну продуктивність курей 1 -ї дослідної групи дає підстави вважати оптимальним рівнем додавання соняшникового листя до комбікорму курей-несучок 3%.

Література

1. Switkiewicz S., Arczewska-Wlosek A., Jozefiak D. Application of microalgae biomass in poultry nutrition. World's Poult. Sci. J. 2015. V. 71. Р. 663672. https://doi.org/10.1017/S0043933915002457.
2. Windisch W., Schedle K., Plitzner C., Kroismayr A. Use of phytogenic products as feed additives for swine and poultry. J. Anim. Sci. 2008. V. 86, Suppl. 14. P. 140-148. https://doi.org/10.2527/ias.2007-0459.
3. De Leonardis A., Macciola V., Di Domenico N., A first pilot study to produce a food antioxidant from sunflower seed shells (Helianthus annuus). Eur J Lipid Sci Technol. 2005. V. 107. P. 220-227.
4. Karamac, M., Kosinska, A., Estrella, I. et al. Antioxidant activity of phenolic compounds identified in sunflower seeds. Eur Food Res Technol. 2012. V. 235. P. 221-230. https://doi.org/10.1007/s00217-012-1751-6

Постер доповіді