Одним із ключових напрямів розвитку птахівництва у світі і в Україні є підвищення економічної ефективності виробництва харчових яєць шляхом оптимізації технологій утримання курей-несучок. Майже сто років домінуючою технологією було кліткове утримання птиці, що дозволяло досягати високої щільності посадки та максимально ефективно використовувати виробничі площі. Проте в умовах посилення вимог до добробуту тварин у Європейському Союзі, а також зростання споживчого попиту на «еко-яйця», значного поширення набули підлогові, вільно вигульні та органічні системи виробництва.

Аналіз одержаних результатів свідчить, що оптимальним є введення до раціонів курей-несучок інноваційного протеїнового концентрату «Проглот» в кількості 19 % та 3,5 % високопротеїнових кормових дріжджів за одночасної заміни мінерального (неорганічного) преміксу його цитратованою формою.

Видовий склад облігатної мікрофлори вмісту сліпих кишок курей - несучок другої та третьої дослідних груп, яким згодовували комбікорм із рівнем сирого протеїну 15 % (з кормом птиця отримувала високобілковий соняшниковий концентрат «Проглот» та добавку високобілкових дріжджів у кількості 3,5 % та 5 %, відповідно), суттєво не відрізнявся від вмісту сліпих кишок птиці контрольної групи і був представлений, переважно, кишковою паличкою, біфідобактеріями, лактобактеріями та ентерококами. Співвідношення окремих штамів з різною ферментативною активністю становило приблизно, як 98 до 2 відсотків в усіх трьох групах, що є в межах фізіологічної норми. Вміст кокових форм у загальній кількості мікроорганізмів у вмісті сліпих кишок курей-несучок обох дослідних груп був на рівні 6 % кількості таких ж мікроорганізмів у птиці контрольної групи. Серед факультативної мікрофлори було виявлено колонії протею та грибків роду Candida, що не перевищували загально допустимі норми. Також було виявлено поодинокі колонії цвілевих грибів у птиці контрольної групи, що, на нашу думку, потрапляють у шлунково-кишковий тракт разом з кормом та з навколишнього середовища. Кількість біфідобактерій в 2-ій та 3- ій дослідних групах становила 1010-1012 КУО/г. Кількість лактобактерій, одного з основних представників мікробіоценозу, становила 1010 КУО/г в усіх досліджуваних групах птиці. Всі види мікроорганізмів сліпих кишок курочок 2-ої дослідної групи та 3-ої знаходилися в межах фізіологічної норми.

Формування рівновагових груп за живою масою до початку яйцекладки позитивно впливає на благополуччя птиці при утриманні її в однорідних групах. Такий підхід сприяє поліпшенню продуктивності всього стада, а отже, підвищує і економічну ефективність, що підтверджується у 1,4 рази вищим прибутком від однієї несучки з рівновагових груп у порівнянні з невирівняним за живою масою поголів’ям..

Внесення до комбікорму сухого меленого листя соняшника позитивно впливає на яєчну продуктивність курей-несучок. Найвищу яєчну продуктивність за дослідний період 110 днів спостережено у курей, які разом із комбікормом споживали 3% соняшникового листя 1 дослідна група. Слід відзначити, що у курей 1-ї групи несучість на середню несучку за дослідний період зросла майже на 6% порівняно з контрольною групою, а у 2-ї дослідної групи (7% соняшникового листя) цей показник був на рівні контролю.