Державна дослідна станція птахівництва НААН

УДК: 636.5.034:636.082.2

Панькова Світлана

к.с.-г.н., с.н.с., вчений секретар

pankova_sm@i.ua

Державна дослідна станція птахівництва НААН с. Бірки Харківської області, Україна

Keywords: кури яєчних кросів, несучки, жива маса курей, формування рівновагових груп, яєчна продуктивність

Реалізація генетичного потенціалу за несучістю значною мірою залежить від введення птиці в яйцекладку в оптимальному віці, з високою однорідністю стада, без відхилення від нормативної живої маси. Для досягнення одноманітних показників несучості та маси яєць, однорідність за живою масою на початку несучості не повинна бути нижчою за 80 % [1].

Однак в силу як генетичних змін, так і факторів навколишнього середовища в птахогосподарствах може спостерігатися зниження однорідності саме на момент переведення молодок в основне стадо. Тому створення рівновагових угруповань і подальше утримання курей залежно від їх живої маси може створити більш комфортні умови для птиці з конкурентним потенціалом продуктивності та дозволити застосовувати диференційовані режими годівлі [2, 3]. Відповідно до цього розуміння, як жива маса та її однорідність до початку несучості впливає на яєчну продуктивність курей та економічну ефективність їх утримання в рівновагових фракціях є доволі важливим завданням. А оскільки більшість подібних досліджень проведена на несучках промислових високопродуктивних кросів, особливо цікавим є отримання інформації про вплив вагової диференціації молодок на початку фотостимуляції на продуктивність для курей генофондних місцевих популяцій.

Роботу виконано на експериментальній фермі «Збереження державного генофонду сільськогосподарської птиці» ДДСП НААН на яєчних курях новостворюваної породи Бірківська барвиста вітчизняної селекції. В ході експерименту проведено такі дослідження: оцінка птиці за живою масою до початку фотостимуляції (17 тижнів життя), визначення основних вагових категорій птиці, оцінка показників яєчної продуктивності дорослих курей та економічної ефективності їх утримання в рівновагових групах.

За результатами індивідуального зважування молодок у віці 17 тижнів сформували три дослідні групи птиці: легка Д1 (<М-0,5ơ), середня Д2 (М±0,5ơ) та важка вагова група Д3 (>М+0,5ơ). Контрольну групу сформовано методом випадкової вибірки без розділення за живою масою. Відмічено значну мінливість живої маси молодок - 10,7-11,1%, розподіл на рівновагові фракції знизив коефіцієнт варіабельності в дослідних групах в 1,9-3,2 рази. Середнє значення живої маси в контролі, тобто в невідсортованій за живою масою групі, становило 1,42 кг. В середній ваговій групі Д2 жива маса знаходилася на рівні контрольного показника (1,44 кг), птиця легкої групи Д1 мала живу масу на 11,5% нижчу за контроль, кури важкої групи Д3 переважали його на 12,7%.

Утримання курей в рівновагових фракціях сприяло поліпшенню продуктивних показників дослідної птиці відносно контролю. В цілому по досліду за 50 тижнів життя було отримано на 4% більше яєць при нижчих на 3,7% затратах корму на 10 яєць. Серед дослідних груп найкращі показники несучості відмічено в легкій групі Д1 - на 10-14 яєць (або 9,1 -12,5%) вищі у порівнянні з іншими групами і на 12 яєць (11,4%) вище у порівнянні з контролем. Оскільки птиця споживала однакову кількість корму на 1 голову, то у зв’язку з різним рівнем несучості в групах витрати корму на 10 яєць були різними - найнижчими в легкій групі Д1 (2,19 кг) і найвищими в контрольній групі (2,46 кг), що на 3,7% більше, ніж в цілому по досліду. За масою яєць у віці 30 тижнів несучки контрольної групи в середньому на 2,2 % переважали відповідний показник в дослідних групах. В кінці досліду тенденція збереглася, але різниці між контрольною та дослідними групами скоротилися до 1,2%.

Для оцінки економічної ефективності утримання птиці в рівновагових угрупованнях вирахували показник відносно чистого прибутку [4], який відображав різницю між виручкою від реалізації яєць, знесених однією несучкою, і вартістю спожитого нею корму в залежності від живої маси на початку фотостимуляції та її однорідності в групах (див. табл.).

Таблиця. Економічна ефективність виробництва харчових яєць в піддослідних групах (на початкову несучку)

Показники ефективності	Г рупа птиці						Д ± до
	Д1	Д2	Д3	Д	К	К, %
Жива маса на початку фотостимуляції, кг	1,28	1,44	1,63	1,44	1,42	+0,02
Однорідність на початку досліду, %	92,7	100,0	93,8	95,5	75,9	±19,6
Збереженість поголів’я, %	91,7	90,6	89,6	90,6	89,2	+1,5
Вироблено яєць на початкову несучку, шт.	107,2	97,0	92,8	98,8	93,8	+5,3
Виручка від реалізації яєць, грн.	321,7	290,9	278,4	296,4	281,5	+5,3
Затрати на корм, грн.	247,5	247,5	247,5	247,5	247,5	—
Прибуток від однієї несучки, грн.	74,2	43,5	30,9	48,9	34,0	+43,8

Однорідність за живою масою в дослідних групах знаходилася в межах норми (92,7-100%), в той час як в контролі цей показник був занизьким (75,9%), на 19,6% нижче, ніж в середньому по досліду. В залежності від цього нижчою в контролі була і збереженість поголів’я - на 1,5%. Більш комфортні умови утримання в рамках рівновагових груп птиці обумовили за рахунок вищої несучості та нижчих затрат корму отримання від кожної несучки на 44% (або у 1,4 рази) більше прибутку у порівнянні з невирівняним за живою масою поголів’ям. При цьому найбільше прибутку з кожної несучки отримано в дослідній групі легкої птиці Д1 - 74,2 грн., що в 1,7-2,4 рази більше за інші дослідні групи і в 2,2 рази більше за контроль.

Таким чином, формування рівновагових груп за живою масою до початку яйцекладки позитивно впливає на благополуччя птиці при утриманні її в однорідних групах. Такий підхід сприяє поліпшенню продуктивності всього стада, а отже, підвищує і економічну ефективність, що підтверджується у 1,4 рази вищим прибутком від однієї несучки з рівновагових груп у порівнянні з невирівняним за живою масою поголів’ям..

Література

1. Подобед Л.И. Однородность стада - решающее звено интенсивной технологии птицеводства. Сучасне птахівництво.2020. №07-08 (212-213). С. 24-27.

2. Pramanik M.A.H., Chowdhury S.D. Effect of body weight at maturity on the productive and reproductive performance of broiler parent stock. International Journal of Natural and Social Sciences. 2021. Vol. 8, No. 1. P. 24-36. https://doi.org/10.5281/zenodo.4531452.

3. Edeh H.O., Osita C.O., Nwoga C.C., Ani A.O., Okwor J. The effect of bodyweight variation on laying performances of Shaver brown hen in humid tropical environment. Nigerian J. Anim. Sci. 2020. Vol. 22, No. 1. P. 83-90.

4. Булик О.Б. Методичні основи оцінки ефективності виробництва продукції птахівництва. Інноваційна економіка.2016. № 5-6. С. 151-156.

Постер доповіді