Державна дослідна станція птахівництва ІТ НААН

Гунчак Алла,
a_gunchak@ukr.net
д. с. -г.н., завідувач лабораторії;
Сірко Ярослав,
yasir@ukr.net
к. с-г.н., старший науковий співробітник;
Стефанишин Ольга,
pliastef@ukr.net
к. б.н., провідний науковий співробітник;
Інститут біології тварин НААН, вул. Стуса, 38, м. Львів, 79038, Україна

Лише кількісне нормування у раціонах птиці протеїну без урахування його якості не може гарантувати повноцінність забезпечення організму. Адже різні дозування протеїну можуть дати зовсім різне співвідношення амінокислот. Забезпечення організму амінокислотами залежить від розчинності і перетравності протеїну корму, наявності в ньому інгібіторів ензимів, полісахаридних комплексів і фітатів, швидкості вивільнення окремих амінокислот у процесі травлення та їх всмоктування [1, 2]. Тому, цікавим є з’ясування доцільності введення до раціонів курей-несучок комплексу амінокислот у складі високопротеїнових (46 %) дріжджів і, особливо, на тлі зміни якості протеїну в раціоні - шляхом заміни соняшникового шроту високопротеїновим концентратом «Проглот». У попередніх дослідженнях нами доведена ефективність використання цього нового інноваційного продукту (розробленого фахівцями Дніпровського заводу «Потоки») у годівлі курей [3].

Неорганічні форми мікроелементів, що найчастіше використовуються у складі стандартних мінеральних преміксів для птиці, можуть вступати у хімічні реакції з органічними речовинами корму, порушуючи їх структуру та біологічну дію. Із огляду на це, та за результатами попередніх наших досліджень, цінними є нові високоефективні засоби на основі хімічних елементів, у формі цитратів, які мають вищу засвоюваність та біодоступність. Оптимальні кількості введення цитратованих біоелементів у раціони в рази нижчі, порівняно з їх кількістю у формі неорганічних солей, що має позитивний екологічний ефект [4].

У даних тезах представлено фрагмент комплексних досліджень, метою яких було з’ясування інтенсивності обмінних процесів в організмі курей - несучок за зміни якісного складу протеїну корму і використання цитратованих біоелементів у їх годівлі з метою забезпечення максимального засвоєння частки перетравного протеїну, зниження конверсії корму та викидів з кормового компонента у довкілля.

Було сформовано три групи курей-несучок 150-добового віку - контрольну і дві дослідні. Утримання і годівля відповідали технологічним вимогам вирощування птиці в клітках. Несучки контрольної групи отримували стандартний повнораціонний комбікорм. Птиця першої і другої дослідних груп отримували з кормом концентрат «Проглот» (відповідно 19 % і 17 %) та добавку до корму високопротеїнових дріжджів (відповідно 3,5 % і 5 %). Водночас, птиця контрольної групи отримувала мінеральний премікс (МП) із елементів Zn, Mn, Fe, Cu, Со, Se, J у формі неорганічних солей, а дослідних груп - МП замінювали сумішшю цих же елементів у цитратованій формі в кількості, що становила 25 % від їх умісту в раціоні контролю.

За період досліду яєчна продуктивність була найвищою у птиці першої дослідної групи, дещо нижчою (на 2,8 %)у курей другої дослідної групи та на 2,4 % контрольної групи (порівняно з показниками у групі Д1).

За результатами дослідження рівня загального протеїну в тканинах печінки встановлено, що його вміст збільшувався у птиці двох дослідних груп, проте вірогідні зміни виявлені лише у несучок першої дослідної групи (зростання на 6,7 % (р<0,055)), у порівнянні з показниками контролю. Щодо активності гідролітичних ензимів у печінці, то нами встановлено, що протеолітична активність була вищою відповідно на 16,5 та 14,8 % (р<0,05-01) у тканинах печінки курей дослідних груп, порівняно до показників аналогів контрольної групи.

У наших дослідженнях виявлено зниження вмісту амінного азоту у тканинах печінки курей-несучок 1-ї дослідної групи на 5,4 %(р<0,05). Такі результати можуть бути пов’язані з інтенсивним транспортуванням амінокислот з печінки у яйцепровід, де вони беруть участь у синтезі специфічних пів яйця.

Про інтенсивність обміну протеїнів у різних тканинах можна судити за активністю амінотрансфераз. Нами встановлено, що активність аспартат - та аланінамінотрансфераз вірогідно збільшувалась у тканинах печінки двох дослідних груп порівняно з контролем (р<0,05—0,001). При цьому коефіцієнт де-Ритіса (співвідношення АсАТ/АлАТ) був на рівні показників птиці контрольної групи й залишався у межах референтних величин.

Аналіз одержаних результатів свідчить, що оптимальним є введення до раціонів курей-несучок інноваційного протеїнового концентрату «Проглот» в кількості 19 % та 3,5 % високопротеїнових кормових дріжджів за одночасної заміни мінерального (неорганічного) преміксу його цитратованою формою.

Література

1. Вегнерук Н.П., Васюк, К.М. Стан та перспективи підвищення ефективності виробництва продукції птахівництва. Інвестиції: практика та досвід, 2015, 21, с 83-85.

2. Сичов М. Якщо зменшити сирий протеїн. Наше птахівництво, 2016, 5, с. 59-60.

3. Бомко В.С., Сиваченко Є.В., Сметаніна О.В. Корми і кормові добавки та ефективність їх використання в годівлі тварин: навч. посібник. Біла Церква, 2023, 225с.

Постер доповіді