Державна дослідна станція птахівництва ІТ НААН

Стефанишин Ольга,
oliastef@ukr.net
к.б.н., с.н.с., провідний науковий співробітник
Гунчак Алла,
a_gunchak@ukr.net
д.с.-г.н., с.н.с., завідувач лабораторії фізіології, біохімії та живлення птиці,
Сірко Ярослав,
yasir@ukr.net
к.с-г.н., с.н.с., старший науковий співробітник,
Інститут біології тварин НААН,
м. Львів, Україна

Птахівництво розвивається у великих масштабах і є гарним джерелом білка тваринного походження для людей. Щоб отримати оптимальний вихід м’яса та яєць, до промислового стада застосовують багато методів. Мікробні асоціації кишечника субстратспецифічні й тому залежать від присутності поживних речовин у зоні заселення. Дослідження ендоекології тварин свідчить, що мікрофлора травного тракту і макроорганізм - це взаємозв’язані і взаєморегульовані біологічні системи [1-2]. Контроль стану мікрофлори кишечника птиці, вивчення закономірностей його заселення залежно від типу годівлі, зокрема за умови зміни якісного складу протеїну корму в раціоні, майже не з’ясовані.

Досліди проведено на чотирьох групах (контрольна і три дослідні) курей породи «Ломан Браун». Їх утримання і годівля - відповідали технологічним вимогам вирощування курей в клітках. Вся птиця одержувала повнораціонний комбікорм (ПК), збалансований за поживними і біологічно активними речовинами. Застосовані нами у дослідах раціони різнилися за кількістю протеїну та його якістю - кури першої дослідної групи отримували з кормом високобілковий соняшниковий концентрат «Проглот» і клітини крові, а другої і третьої дослідної разом із «Проглотом» - добавку високобілкових (46%) дріжджів. Разом з цим, птиця контрольної групи отримувала мінеральний премікс (МП) із елементів Zn, Mn, Fe, Cu, Со, Se, J у формі неорганічних солей. Тоді як курям дослідних груп МП замінювали сумішшю цих же елементів у цитратованій формі в кількості, що становила 25 % від їх умісту в раціоні аналогів контрольної групи. До комбікормів несучок усіх груп додавали фітазу. Спостерігали за фізіологічним станом курей, поїданням корму, несучістю. У кінці досліду, який тривав три місяці, провели забій птиці та відібрали хімус сліпих кишок для аналізу складу мікрофлори методом посівів на селективних середовищах [ 3].

За результатами дослідження впливу зміни кількісного та якісного складу протеїну корму й одночасного застосування у годівлі курей ензимної добавки і суміші цитратів мікроелементів на показники яєчної продуктивності курей для подальших аналізів ми відбирали матеріал від аналогів контрольної групи, а також - другої та третьої дослідних груп, тобто тих, чия несучість була вищою.

Видовий склад облігатної мікрофлори вмісту сліпих кишок курей - несучок другої та третьої дослідних груп, яким згодовували комбікорм із рівнем сирого протеїну 15 % (з кормом птиця отримувала високобілковий соняшниковий концентрат «Проглот» та добавку високобілкових дріжджів у кількості 3,5 % та 5 %, відповідно), суттєво не відрізнявся від вмісту сліпих кишок птиці контрольної групи і був представлений, переважно, кишковою паличкою, біфідобактеріями, лактобактеріями та ентерококами. Співвідношення окремих штамів з різною ферментативною активністю становило приблизно, як 98 до 2 відсотків в усіх трьох групах, що є в межах фізіологічної норми. Вміст кокових форм у загальній кількості мікроорганізмів у вмісті сліпих кишок курей-несучок обох дослідних груп був на рівні 6 % кількості таких ж мікроорганізмів у птиці контрольної групи. Серед факультативної мікрофлори було виявлено колонії протею та грибків роду Candida, що не перевищували загально допустимі норми. Також було виявлено поодинокі колонії цвілевих грибів у птиці контрольної групи, що, на нашу думку, потрапляють у шлунково-кишковий тракт разом з кормом та з навколишнього середовища. Кількість біфідобактерій в 2-ій та 3- ій дослідних групах становила 10¹⁰-10¹² КУО/г. Кількість лактобактерій, одного з основних представників мікробіоценозу, становила 10¹⁰ КУО/г в усіх досліджуваних групах птиці. Всі види мікроорганізмів сліпих кишок курочок 2-ої дослідної групи та 3-ої знаходилися в межах фізіологічної норми.

Щодо отриманих нами даних стосовно стану мікробіоценозу курочок дослідних груп, ми можемо констатувати, що видовий склад облігатної мікрофлори вмісту сліпих кишок не зазнавав суттєвих змін при отриманні з кормом високобілкового соняшникового концентрату «Проглот» та добавки високобілкових дріжджів у кількості 3,5 % та 5 %, відповідно, і був у межах фізіологічних норм, а факультативна мікрофлора була представлена поодинокими штамами протею та цвілевих грибків і грибів роду Candida.

Література

1. Sood, U., Gupta, V., Kumar, R., Lal, S., Fawcett, D., Rattan, S., Poinern, G. E. J., & Lal, R. (2020). Chicken Gut Microbiome and Human Health: Past Scenarios, Current Perspectives, and Futuristic Applications. Indian journal of microbiology, 60(1), 2-11. https://doi.org/10.1007/s12088-019-00785-2

2. Орцігр В., Скальскі М., Гавел М., Даниляк А., Марцинкевич В. Запровадження європейських екологічних стандартів до галузі тваринництва України. Аналітичний документ. 2017. 38 с. URL: http://ecoaction.org.ua/wp-content/uploads/2018/05/Policy-paper-ukrainian 007s.pdf.

3. Камінська М.В., Стефанишин О.М., Гунчак А.В. Визначення складу мікрофлори кишечника сільськогосподарської птиці: Методичні рекомендації. Львів, 2015. 28с.

Постер доповіді