Встановлено, що при використанні регенерованої підстилки замість свіжої витрати, пов’язані з підстилкою, зменшуються: - при вирощуванні ремонтного молодняку курей в 1,6 раз; - вирощуванні ремонтного молодняку індиків в 3,7 раз; - утриманні дорослих індиків в 6,4 раз

Компостування підстилкового посліду разом з птицею, що загинула, сприяло збільшенню вмісту азоту в готовому компості на 0,69-0,84% (p<0,05). Відмічено тенденцію до збільшення вмісту азоту в компості при обробці посліду мікробіологічним препаратом (варіант Д2 порівняно з Д1), однак статистично ця різниця була невірогідною і для винесення обґрунтованих тверджень дослідження у цьому напрямку необхідно продовжити. В зразках компосту в кінці активної фази (через 45 днів від початку компостування) та на 84-й день компостування (у фазі дозрівання) не знаходили бактерій роду E.coli та сальмонел. За дотримання умов та заходів безпеки птицю, що загинула, можна компостувати у суміші з підстилковим послідом, що буде забезпечувати збагачення компосту азотом та сприятиме вирішенню проблеми утилізації такої птиці в фермерських господарствах.

В Державній дослідній станції птахівництва НААН було розроблено вдосконалену технологію регенерації використаної підстилки, яка передбачає додавання до підстилки в процесі її біотермічного компостування спеціального мікробіологічного препарату та дезінфекцію зовнішніх шарів буртів озоном або ультрафіолетовим випромінюванням (УФВ). Розроблена технологія забезпечує інтенсифікацію процесу біотермічної обробки підстилки, зменшення її обсіменіння ентеробактеріями в 9-11 разів, грибками в 2-5 разів, в тому числі поверхневих шарів.

Найбільше зниження емісії аміаку спостерігалося при обробці підстилки хлористим алюмінієм. Порівняно з контрольною ділянкою при обробці цим реагентом емісія аміаку знижувалася в перший тиждень в 6,1 раза.

було розроблено 4 експериментальних способи регенерації підстилки з метою інтенсифікації біотермічних процесів та покращення її знезараження. Перший спосіб передбачав додавання до підстилки під час закладення буртів спеціального мікробіологічного препарату, другий - вкривання бурта в процесі компостування повітронепроникною плівкою, третій та четвертий способи, відповідно, - періодичне озонування пташника та періодичне опромінення поверхні бурта бактерицидним ультрафіолетовим випромінюванням за запропонованими режимами.