Державна дослідна станція птахівництва НААН

УДК: 636.5.083.14

Мельник Володимир

к.с.-г.н., с.н.с., старший науковий співробітник

lab20@ukr.net

Рябініна Олена

к.с.-г.н., с.н.с., старший науковий співробітник

ryabinina_e@ukr.net

Державна дослідна станція птахівництва НААН, с. Бірки Харківської області, Україна

Аміак (NH₃) - газ з характерним різким задушливим запахом, що присутній в повітрі кожного пташника. У пташниках аміак утворюється переважно внаслідок розкладу бактеріями азотистих речовин посліду, перш за все сечової кислоти, а також підстилки, органічного пилу, часток кормів тощо. Шкідливий вплив високих концентрацій аміаку на птицю доведений численними дослідженнями. Негативним факторам впливу аміаку піддається не лише птиця, але й обслуговуючий персонал пташників. Люди у загазованому аміаком приміщенні зазвичай страждають головними болями і катарами дихальних шляхів, у них знижується працездатність, можуть розвиватися професійні захворювання. Вентиляційні викиди пташників з високим вмістом аміаку являють собою також чималу загрозу для довкілля, оскільки є однією з причин підкислення ґрунтів та евтрофікації водоймищ. Особливо часто високі концентрації аміаку у пташниках спостерігаються при вирощуванні та утриманні птиці на підстилці, при цьому, основним його джерелом є сама підстилка [1, 2].

Виходячи з вищенаведеного, метою досліджень була розробка та вивчення ефективності технологічних прийомів, що забезпечують зменшення емісії аміаку з підстилки.

Дослідження проводили на експериментальній фермі ДДСП НААН у пташнику для утримання дорослих індичок батьківського стада на підстилці. Як підстилку використовували соснову стружку з початковою вологістю 1517% й рН 8,3-8,5. На підстилці утримували індичок кросу Харківський лінії 6 за щільності посадки 1,5 гол./м²(12 кг/м²). Було відокремлено шість ділянок підстилки площею 5 м² кожна, на які для зменшення емісії аміаку на кожні 10 кг підстилки додавали: 1 ділянка - абсорбент цеоліт у кількості 2 кг; 2 ділянка - простий суперфосфат (Са(Н₂Р0₄)2хН₂0+ CaSO₄) - 1 кг; 3 та 4 ділянки - хімічні реагенти хлористий алюміній (AlCl₃)та сульфат заліза (FeSO₄) - по 0,5 кг. Підстилку на 5 ділянці один раз на місяць обробляли мікробіологічним препаратом Ембіонік К, в розведенні 1:100, у кількості 0,5 л/м² цього розчину. Шоста ділянка була контрольною, в ній до підстилки нічого не додавали. Тривалість експериментальних досліджень склала 8 тижнів (у грудні-січні). Впродовж періоду досліджень вивчали динаміку вологості та рН підстилки, емісії аміаку, термін ефективної дії внесеної речовини щодо зменшення емісії аміаку.

Встановлено, що додавання до підстилки цеоліту в зазначеній кількості забезпечувало зменшення вологості підстилки порівняно з контролем: в перший тиждень утримання індичок - на 37,2%, на 4-й тиждень на 14,6% й на 8-й тиждень на 5,9% (p<0,0,95). При додаванні суперфосфату, хлористого алюмінію, сульфату заліза та обробці мікробіологічним препаратом різниця за вологістю підстилки на дослідних ділянках порівняно з контролем була статистично невірогідною.

Водневий показник (рН) на контрольній ділянці і на ділянці, куди вносили цеоліт, протягом періоду досліджень коливався в межах 7,9-8,4, тобто був зміщений в лужну сторону. Саме таке рН середовища, за даними

науково-технічної літератури [3], є найбільш сприятливе для розвитку мікроорганізмів, які забезпечують амоніфікацію азотистих речовин підстилкового посліду. Додавання до підстилки суперфосфату, хлористого алюмінію та сульфату заліза призводило до істотного зменшення рН, відповідно до 5,7, 5,1 та 5,3 в перший тиждень утримання. При цьому,

різниця за цим показником порівняно з контролем була статистично вірогідною протягом, відповідно, 4, 8 та 7 тижнів (p<0,0,95).

Найбільше зниження емісії аміаку спостерігалося при обробці підстилки хлористим алюмінієм. Порівняно з контрольною ділянкою при обробці цим реагентом емісія аміаку знижувалася в перший тиждень в 6,1 раза (p< 0,001). В подальшому емісія аміаку на цій ділянці збільшувалася, як у зв’язку із зменшенням кількості реагента, що не прореагувала, так і у зв’язку з надходженням свіжого посліду від птиці (щодня близько 750 г/м²). В той же час різниця у порівнянні з контрольною ділянкою продовжувала бути статистично вірогідною протягом 49 днів від часу внесення реагента (p< 0,05). Дещо гірші результати було отримано при обробленні підстилки сульфатом заліза. В перший тиждень емісія знизилася порівняно з контролем в 4,6 раза й різниця була статистично вірогідною протягом 42 днів від часу його внесення (р < 0,05). За застосування суперфосфату протягом першого тижня від часу додавання реагента емісія аміаку з підстилки зменшилася в 2,8 раза, а різниця з контролем залишалася статистично вірогідною протягом 28 днів. Додавання цеоліту забезпечувало зменшення емісії аміаку тільки протягом перших двох тижнів утримання індичок, в перший тиждень в 2,1 раза й другий тиждень в 1,5 рази. Періодична обробка підстилки мікробіологічним препаратом давала змогу зменшити емісію аміаку в 1,3 -2,8 раза протягом всього експериментального періоду. Отримані результати буде використано для подальшого вдосконалення технології утримання індичок на підстилці.

Література

1. Soliman E., Hassan R.A. Influence of Housing Floor on Air Quality, Growth Traits, and Immunity in Broiler Chicken Farms. Advances in Animal and Veterinary Sciences. 2020. V. 8(9). P. 997-1008. DOI:10.17582/journal.aavs/2020/8.9.997.1008.

2. Whyte R.T. Occupational exposure of poultry stockmen in current barn systems for egg production in the United Kingdom. Br Poult Sci.2002. V. 43.3. P. 364-373. doi: 10.1080/00071660120103639.

3. Мельник В.О., Чаплигін Є.М., Мельник О.В. Способи покращення мікроклімату в пташниках при вирощуванні курчат-бройлерів на підстилці. Сучасне птахівництво. 2014. №10. С. 21-25.

Постер доповіді