Державна дослідна станція птахівництва НААН

Вдосконалення технології регенерації підстилки пташників

Citation_date: 2022/10/7   View - 28    citation_pdf_url

Рябініна Олена

к.с.-г.н., с.н.с., старший науковий співробітник

ryabinina_e@ukr.net

Мельник Володимир

к.с.-г.н., с.н.с., старший науковий співробітник

lab20@ukr.net

Державна дослідна станція птахівництва НААН, с. Бірки Харківської області, Україна

Більшість видів сільськогосподарської птиці (курчата-бройлери, ремонтний молодняк і дорослі м’ясні кури, всі вікові і виробничі групи індиків, качок, гусей та цесарок), вирощують та отримують на підстилці. Тому, у зв’язку з постійним збільшенням виробництва продукції птахівництва, галузь потребує все більших кількостей підстилки, яка, до того ж, стає все більш дефіцитною та дорогою. Внаслідок цього в деяких країнах (Австралії, Бразилії, Канаді, США) все більшого поширення дістає практика багатократного (до 10 разів) використання підстилки після проведеної відповідним чином її регенерації. Основним способом регенерації є біотермічне знезараження підстилки шляхом її компостування в буртах безпосередньо у пташниках. В процесі такого компостування температура всередині буртів піднімається до 55-70оС, що і забезпечує знешкодження патогенних мікроорганізмів протягом 2-5 днів [1]. Однак таку температуру отримують тільки всередині буртів, в поверхневих же його шарах температура значно нижча. Це таїть в собі загрозу виживання певної кількості патогенних мікроорганізмів з наступними негативними наслідками для птиці. Не дає належних результатів навіть одно- або двохкратне перевертання буртів в процесі компостування [2]. Тому вдосконалення технології регенерації підстилки є актуальною проблемою.
Виходячи з вищенаведеного, в ДДСП НААН було розроблено 4 експериментальних способи регенерації підстилки з метою інтенсифікації біотермічних процесів та покращення її знезараження. Перший спосіб передбачав додавання до підстилки під час закладення буртів спеціального мікробіологічного препарату, другий - вкривання бурта в процесі компостування повітронепроникною плівкою, третій та четвертий способи, відповідно, - періодичне озонування пташника та періодичне опромінення поверхні бурта бактерицидним ультрафіолетовим випромінюванням за запропонованими режимами. Як контроль використовували традиційну технологію регенерації підстилки шляхом компостування в буртах. Перед закладенням буртів підстилку в усіх варіантах оптимізували за вологістю на рівні 30-32%, а в процесі компостування один раз перемішували. Під час компостування вивчали динаміку вологості та температури підстилки, емісію аміаку з поверхні буртів, хімічний склад підстилки та її обсіменіння ентеробактеріями і грибками до і після компостування. Після 14 днів компостування підстилку розрівняли по поверхні підлоги пташника для підсушування й видалення зайвого аміаку.
Як засвідчили дослідження, вже на третю добу після формування температура всередині всіх буртів піднялася вище 55^оС й трималася на такому рівні протягом 5-7 днів. Саме досягнення температури 55оС є необхідною умовою для істотного зменшення кількості патогенних мікроорганізмів в підстилці [3]. Вкривання бурта плівкою та додавання до підстилки мікробіологічного препарату сприяло більш швидкому розігріву підстилки й досягненню вищих на 1-7^оС її температур (p<0,05). Водночас в зовнішніх шарах буртів (на глибині менш ніж 10 см від поверхні й відстані менш ніж 15 см від підлоги) температура підстилки була значно нижчою - 27-45 ^оС. Впродовж періоду біотермічної обробки внаслідок підвищення температури спостерігалося зменшення вологості підстилки на 1,6-3,5% (p<0,05).
За всіх варіантів обробки після формування буртів відмічалося збільшення емісії аміаку, що було пов’язано з інтенсивними біотермічними процесами в підстилці та підвищенням її температури. На завершальній стадії процесу біотермічної обробки емісія аміаку зменшувалася. Найвищою (на 1-24 мг/м² за 1 год. порівняно з контрольним варіантом, P<0,01) емісія аміаку протягом всього процесу обробки була за вкривання бурта плівкою. Водночас при опроміненні поверхні бурта ультрафіолетовим випромінюванням та озонуванні емісія аміаку зменшувалася на 1 -10 мг/м² за 1 год. (p<0,05) порівняно з іншими варіантами.
В контрольному варіанті, а також за озонування в приміщенні та опромінення поверхні бурта ультрафіолетовим випромінюванням в результаті її біотермічної обробки всередині буртів зменшилося обсіменіння підстилки ентеробактеріями на 0,9 log10, грибками в 4 раза; за вкривання бурта плівкою та додавання до підстилки мікробіологічного препарату, відповідно, на 1,1 log10 та в 5 разів. Водночас на поверхні бурта найбільша ступінь знезараження підстилки спостерігалася за її обробки ультрафіолетовим випромінюванням у дозі 50МДж/м_²: ентеробактеріями на 0,7 log10, грибками в 2,7 раза. Втім, дослідження у цьому напрямку планується продовжити.
Порівняно з початковим рівнем вміст азоту в підстилці після обробки зменшився на 0,1-0,25% у всіх варіантах. Дещо більший вміст азоту після обробки (на 0,1%) відмічено в підстилці, яку перед закладенням в бурти обробляли мікробіологічним препаратом. В усіх варіантах після обробки спостерігалося підвищення вмісту фосфору на 0,3%.
Отримані результати буде використано при розробці вдосконаленої технології регенерації підстилки пташників.

Література

1. Abougabal M. Sh. Possibility of broler production on reused litter. Egypt. Poult. Sci. 2019. V. (39)(II). P. 405 - 421. DQI:10.21608/epsi.2019.35039
2. Мельник В.О., Рябініна О. В., Руда С. В. Вплив мікробних препаратів на процес компостування пташиного посліду. Сучасне птахівництво. 2019. № 11. 12. С. 18 - 22. DQI: http://dx.doi.org/10.31548/poultry2019.11.018
3. Karthiga S., Sharmilaa G. Methodologies for re-use of poultry litter in broiler farms - A Review. International Journal of Civil Engineering and Technology. 2018. V. 9(4). Р. 230 - 233.

Постер доповіді