Державна дослідна станція птахівництва ІТ НААН

Рябініна Олена
к.с.-г.н., с.н.с., старший науковий співробітник
ryabinina_e@ukr.net
Мельник Володимир
к.с.-г.н., с.н.с., старший науковий співробітник
lab20@ukr.net
Державна дослідна станція птахівництва НААН,
с. Бірки Харківської області, Україна

Підстилкові матеріали для птиці в Україні стають все більш дорогими та дефіцитними, тому кількакратне їх використання, яке практикують в деяких країнах розвиненого птахівництва (США, Бразилії, Австралії тощо) може бути цікавим і для птахівників України. Для кількакратного використання в зазначених країнах виконують регенерацію підстилки, основною метою якої є знешкодження в ній патогенних мікроорганізмів. Найбільш поширеним способом регенерації підстилки є її біотермічне компостування в буртах безпосередньо у пташниках в період профілактичної перерви між циклами вирощування чи утримання птиці. В процесі компостування температура всередині буртів піднімається до 55-70°С, що і забезпечує дезактивацію більшості патогенних мікроорганізмів[1].

Однак, як відмічають деякі науковці, така температура досягається тільки в центральній частині буртів, температура ж зовнішніх шарів буртів залишається близькою до температури навколишнього повітря й недостатня для знезараження [2].

В Державній дослідній станції птахівництва НААН було розроблено вдосконалену технологію регенерації використаної підстилки, яка передбачає додавання до підстилки в процесі її біотермічного компостування спеціального мікробіологічного препарату та дезінфекцію зовнішніх шарів буртів озоном або ультрафіолетовим випромінюванням (УФВ). Розроблена технологія забезпечує інтенсифікацію процесу біотермічної обробки підстилки, зменшення її обсіменіння ентеробактеріями в 9-11 разів, грибками в 2-5 разів, в тому числі поверхневих шарів [3].

Метою даних досліджень було вивчення параметрів благополуччя та зоотехнічних показників ремонтного молодняку курей та індиків при вирощуванні на регенерованій із застосуванням розробленої технології підстилці.

Було сформовано по дві групи ремонтного молодняка курей лінії Г2 породи Плімутрок білий та індиків лінії 6 кросу Харківський - по 150 гол. у кожній групі, яких вирощували за аналогічних технологічних параметрів та норм годівлі в окремих ізольованих секціях. Одну з груп ремонтного молодняку кожного виду (дослідну) вирощували на регенерованій підстилці, іншу (контрольну) - на новій. Початкова кількість регенерованої підстилки при вирощуванні ремонтного молодняку курей була більша, ніж нової в 1,8 раза, при вирощуванні ремонтного молодняку індиків в 3,5 раза, оскільки, крім, власне, підстилкового матеріалу, вона включала екскременти птиці, накопичені протягом попереднього циклу вирощування. Вивчали динаміку стану підстилки протягом періоду вирощування птиці (вологість, сипучість, злежуваність), вміст аміаку в повітрі кожної секції, показники благополуччя птиці (стан пір’яного покриву, колінних суглобів та підошов ніг), зоотехнічні показники птиці (збереженість, динаміку живої маси, конверсію корму).

Як засвідчили дослідження, при вирощуванні ремонтного молодняка обох видів початкова вологість регенерованої підстилки була більшою, ніж нової, відповідно 24-28% і 12-14%, що було обумовлено особливостями процесу регенерації. Але в подальшому вологість нової підстилки збільшувалася швидше - у зв’язку із значно меншою її кількістю, і на завершальній стадії вирощування вологість регенерованої підстилки в дослідних і контрольних групах вже не мала істотних відмінностей. Не мали суттєвої різниці на завершальній стадії вирощування й такі показники підстилки, як сипучість та ступінь злежаності. Підстилку було оцінено як волога, невеликий ступінь злежаності.

Вміст аміаку в повітрі секцій при застосуванні регенерованої підстилки був більшим в 6,3-4,4 раза в початковий період вирощування ремонтного молодняку і в 1,3-1,1 раза в його кінці, однак протягом всього періоду вирощування він не перевищував гранично допустимої концентрації - 15 мг/м³.

Досліджувані показники благополуччя птиці не мали істотних відмінностей в дослідних і контрольних групах й були в допустимих межах.

Не встановлено істотних статистично вірогідних відмінностей між ремонтним молодняком, що вирощувався на новій і регенерованій підстилці також за основними зоотехнічними показниками. При вирощуванні ремонтного молодняку курей збереженість птиці в дослідній і контрольній групах за 16 тижнів вирощування склала, відповідно, 95,3% та 96%, жива маса в 16-тижневому віці 1817+17,3 г та 1843±22,9 г, конверсія корму 3,82 кг/кг та 3,83 кг/кг. При вирощуванні ремонтного молодняку індиків ці показники становили, відповідно: збереженість за 20 тижнів вирощування 95,3% та 96%; жива маса в 20-тижневому віці 7191±47,3 г та 7143±51,2 г; конверсія корму 4,93 кг/кг та 5,06 кг/кг.

Висновки. Підстилка, регенерована із застосуванням розробленої в ДДСП НААН технології може використовуватися при вирощуванні ремонтного молодняку курей та індиків без негативного впливу на благополуччя та продуктивні показники птиці.

Література

1. Karthiga S., Sharmilaa G. Methodologies for re-use of poultry litter in broiler farms - A Review. International Journal of Civil Engineering and Technology. 2018. V. 9, Is. 4. Р. 230 - 233.

2. Macklin K.S., Hess J.B. and Bilgili S.F. In-house windrow composting and its effects on foodborne pathogens. The Journal of Applied Poultry Research. 2008. V. 17, Is. 1. P. 121-127. https://doi.org/ 10.3382/iapr.2007-00051

3. Мельник В.О., Рябініна О.В., Комар Т.В. Вплив різних способів регенерації використаної підстилки для індиків на кінетику процесу її біотермічної обробки та мікробне обсіменіння. НТБІТНААН. 2021. .№126. C. 79-89. https://doi.org/10.32900/2312-8402-2021-126-79-8

Постер доповіді

З цим матеріалом читають:

• Технологічні прийоми зменшення емісії аміаку з підстилки
• Вдосконалення технології регенерації підстилки пташників
• УТИЛІЗАЦІЯ ПТИЦІ, ЩО ЗАГИНУЛА, В УМОВАХ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ
• Економічна ефективність вирощування та утримання птиці на регенерованій підстилці

Отримати консультацію від фахівця:

Tel: +38(099)055-88-80  /  +38(097)928-46-44

Залишити повідомлення