Випоювання біологічно активної добавки екстракту часнику сприяло покращенню збереженості поголів’я та незначному збільшенню живої маси курчат-бройлерів у порівнянні з контролем, підвищення конверсії корму в організмі курчат, ймовірно, відбулось за рахунок нормалізації мікробіоценозу в кишечнику та покращення стану слизової оболонки кишечника

За згодовування курям-несучкам впродовж 120 днів добавки горіхового листя констатовано зростання кількості каротиноїдів в жовтках яєць в 1,4-2,4 рази, а також відмічено деяку тенденцію до збільшення вмісту вітаміну А на 33 % та вітаміну Е на 15,2-17,4 %, що у свою чергу вказує на покращення якості одержаної продукції, тобто біологічної і харчової цінності курячих яєць, отриманих від птиці дослідних груп.

Визначення вітамінного забезпечення в ході досліду (з 201 до 310-денного віку птиці) здійснювали один раз на місяць від кожної групи відбирали по 10 яєць. Дослідження проводили за методом Сурая П.Ф., Іонова І.А.: вміст каротиноїдів в жовтку визначали експрес-методом, концентрацію вітаміну А в яйцях - за реакцією з трифторидом бору, концентрацію вітаміну Е - методом тонкошарової хроматографії.

Погіршення заплідненості в племінних птахогосподарствах пов’язують зі значною варіабельністю репродуктивних характеристик півнів. З метою поліпшення показників плодовитості півнів досліджуються різні напрямки: виявлення і вивчення генетичних факторів заплідненості, виводимості, рухливості сперми, кількості сперматозоїдів [1], застосування гістоморфометрії тестикулів для оцінки плодовитості [2], ідентифікація окремих структур сперміїв, які відіграють ключову роль у процесі запліднення [3], створення шляхом використання невірусних векторів трансгенних плідників, яким властива флуоресценція сперматозоїдів [4], утримання з вільним доступом до вигулів [5].

Зміна природно-кліматичних умов в Україні не дозволяє в повному обсязі вирощувати необхідні для кормовиробництва культури, що забезпечують максимальну реалізацію генетичного потенціалу продуктивності птиці. Фахівці відзначають, що в найближчі роки зменшаться посівні площі соняшнику, сої, кукурудзи на зерно з метою заміни їх на нішеві культури (сорго, просо, ріпак, нут, сочевиця).