Державна дослідна станція птахівництва НААН

Наукові публікації з птахівництва

     

    Інновації у птахівництві: матеріали І міжнародної науково-практичної он-лайн конференції

     

    УДК: 636.5(06)

     

    Інновації у птахівництві: матеріали І міжнар. наук.-практ. он-лайн конф. 8 жовтня 2021 р., Бірки. 88 с.

     

    Збірник містить наукові доповіді І міжнародної науково-практичної он-лайн конференції «Інновації у птахівництві» (8 жовтня 2021 року) з актуальних питань розведення та генетики, годівлі, технологій вирощування та утримання сільськогосподарської птиці, репродукції, лікування та профілактики хвороб, інноваційного менеджменту. Відповідальність за зміст і достовірність публікацій несуть автори наукових доповідей. Точки зору авторів публікацій можуть не співпадати з точкою зору редколегії збірника.
    Збірник розрахований на наукових та науково-педагогічних працівників, студентів ЗВО.

     

    Посвідчення про реєстрацію конференції в УкрІНТЕІ
    № 320 від 18 травня 2021 року

    Постери конференції по птахівництву

УДК: 636.5:636.082.2:591

Котик Анатолій

д.в.н., старший науковий співробітник

amkotyk@ukr.net,

Гавілей Олена

к.с.-г.н., завідувач відділу оцінки якості

та безпечності кормів і продукції птахівництва

elena.gaviley@gmail.com,

Чорна Ганна

молодший науковий співробітник,

Полякова Людмила

молодший науковий співробітник,

luda.polyakova@ukr.net

Державна дослідна станція птахівництва НААН

с. Бірки Харківської області, Україна

Кeywords: тестикули півнів, сріблястий леггорн, бірківська барвиста, відбір півнів-плідників, гіпергонадизм, гіпогонадизм

Погіршення заплідненості в племінних птахогосподарствах пов’язують зі значною варіабельністю репродуктивних характеристик півнів. З метою поліпшення показників плодовитості півнів досліджуються різні напрямки: виявлення і вивчення генетичних факторів заплідненості, виводимості, рухливості сперми, кількості сперматозоїдів [1], застосування гістоморфометрії тестикулів для оцінки плодовитості [2], ідентифікація окремих структур сперміїв, які відіграють ключову роль у процесі запліднення [3], створення шляхом використання невірусних векторів трансгенних плідників, яким властива флуоресценція сперматозоїдів [4], утримання з вільним доступом до вигулів [5].

Метою роботи було вивчення впливу морфо-фізіологічних характеристик тестикулів на показники плодовитості півнів.

Робота виконана на півнях-бройлерах та півнях сріблястий леггорн популяції «Бірківська барвиста». Півнів розділяли за відносною масою тестикулів (до і понад 40 мг/100 г)  на гіпо- і гіперпівнів, відповідно. У обох груп визначили маси гребенів та корелятивні зв’язки живої маси, мас тестикулів і гребенів, а також індивідуальних відношень маси гребеня до маси тестикулів. Розміри тестикулів визначали у півнів в 4-місячному віці за допомогою ультразвукового сканера Logiq-e з мікроконвексним датчиком в діапазоні частот 4-10 МГц. Інкубаційні показники якості яєць визначили у  двох груп курей по 32 голови в кожній при утриманні їх з півнями, відібраними за живою масою, розмірами  гребенів  і  тестикулів. Було проінкубовано двічі по 280-300 яєць від групи. Біологічний контроль заплідненості яєць проводили методом овоскопії.

Вперше встановлено, що півні-бройлери і півні-леггорни в дофункціональний період неоднорідні за масою тестикулів.

У 47-добових півнів-бройлерів максимальна відносна маса (ВМ) тестикулів (196 мг/100 г) перевершувала мінімальну (13 мг/100 г) в 15 разів. Частота гіпергонадизму в групах з різними білковими кормовими добавками в раціоні була в широких межах значень – від 11 до 55%. Півні розрізнялись між собою також за силою корелятивних зв’язків між внутрішніми органами. Більш тісні корелятивні зв’язки між масами серця, печінки, нирок, селезінки у гіпопівнів в порівнянні з гіперпівнями, ймовірно, пов’язані з більшою чутливістю до стресових факторів (патогенів, токсинів). Гіперпівні-бройлери мали більшу живу масу в порівнянні з гіпопівнями-бройлерами.

При розтині 80 4-місячних півнів-леггорнів виявилось, що з них 36 мали ознаки гіпергонадизму і 44 – гіпогонадизму. У гіперпівнів в порівнянні з гіпопівнями були більші жива маса (на 7,6 %),  маса і ВМ тестикулів (в 4,4 і 4,2 рази) і маса та ВМ гребенів (в 1,5 і 1,4 рази). Півні-леггорни в широких межах розрізнялись за відношенням маси гребеня до маси тестикулів (Г/Т) – від 1,6 до 49; у гіперпівнів цей показник був значно менший (9,6±1,0) в порівнянні з гіпопівнями (19,5±1,2). За умови встановлення оптимальних меж для Г/Т у певних породних і вікових груп цей показник може бути істотною характеристикою півнів-плідників. Гіпер- і гіпопівні-леггорни чітко розрізняються за силою корелятивних зв’язків між масами тіла, гребеня і тестикулів: у гіперпівнів всі три корелятивні зв’язки незначні, в той час як у гіпопівнів такі зв’язки статистично значимі, що можна пояснити неоднаковими рівнями  чутливості цих типів півнів до  стресових факторів.

На ВМ тестикулів і рівень її варіабельності у півнів-леггорнів впливає наявність в кормі естрогенних факторів: при включенні в корм зеараленону в кількості 100, 400 і 1600 мкг/кг середня маса тестикулів становила, відповідно, 59,7, 57,3 і 36% від контролю, а максимальні значення ВМ тестикулів (74-565 мг/100г) перевершували мінімальні (8-21 мг/100 г) в 29,7 (контроль) і 27,3, 12,9 і 3,5 разів, відповідно.

Відбір півнів-плідників в 4-місячному віці за розмірами тестикулів за допомогою ультразвукового методу при утриманні їх з курми сприяло високій заплідненості яєць – з 434 проінкубованих яєць заплідненими виявилися 426 (98,2 %); виводимість запліднених яєць 81,9 %, вивід курчат 80,4 %.

Інформація про особливості півнів з гіпо- і  гіпергонадизмом в дофункціональний період вказує на доцільність створення відповідних популяцій курей і вивчення їх морфо-фізіологічних, продуктивних і репродуктивних характеристик, рівня резистентності до патогенів і токсинів. Застосування ультразвукової діагностики в практиці розведення курей дає можливість ефективно контролювати морфо-фізіологічний стан півнів-плідників.

 Література

         1. Wolc A., Arango J., Settar P.,  Fulton J. E.,  O’Sullivan N. P.,   Dekkers J. C. M. Genetics of male reproductive performance in White Leghorns. Poultry Science. 2019;  98 (7): 2729–2733.  https://doi.org/10.3382/ps/pez077   

         2.Wilson F.D.,  Johnson D.I.,  MageeD.L.,  Hoerr F.G. Testicular histomorphometrics including Sertoli cell quantitation for evaluating hatchability and fertility issues in commercial breeder-broiler roosters. Poultry Science. 2018; 97(5):1738–1747. https://doi.org/10.3382/ps/pex448

         3. Andraszek K.,  Banaszewska D.,  Biesiada-Drzazga B. The use of two staining methods for identification of spermatozoon structure in roosters. Poultry Science. 2018; 97(7): 2575–2581. https://doi.org/10.3382/ps/pey056

         4. Zhong-Bin Wang, Zhi-Qiang Du, Wei Na.  Production of transgenic broilers by non-viral vectors via optimizing egg windowing and screening transgenic roosters. Poultry Science. 2019; 98(1): 430–439. https://doi.org/10.3382/ps/pey321

          5. Santiago-Moreno J.,  Gil M. G.,  Dávila S. G. Access to pasture in an outdoor housing system affects welfare indicators and improves rooster sperm quality in two native Mediterranean breeds. Poultry Science. 2018; 97(12): 4433–4441. https://doi.org/10.3382/ps/pey299

 

Постер доповіді
Гіпер- і гіпогонадизм у півнів

 

META теги для Google Sholar


Rambler's Top100 Hosting Ukraine