Аналіз одержаних результатів свідчить, що оптимальним є введення до раціонів курей-несучок інноваційного протеїнового концентрату «Проглот» в кількості 19 % та 3,5 % високопротеїнових кормових дріжджів за одночасної заміни мінерального (неорганічного) преміксу його цитратованою формою.

Виявлено, що зміна кількісного і якісного складу протеїну в раціонах курей-несучок під час їх утримання в клітках не позначалась на вмісті у сироватці їх крові креатиніну, сечовини, тригліцеридів та холестерину, які знаходились у фізіологічних межах. Активність АсАТ в крові курей 2-ї дослідної групи зменшувалась на 20 % (р<0,05). За умови введення до раціону протеїнового концентрату «Проглот» та високобілкових кормових дріжджів за одночасної заміни мінерального (неорганічного) преміксу його цитратованою формою спостерігається покращення якості отриманої продукції: збільшення міцності шкаралупи яєць на 5 %, р<0,05, що узгоджується з рівнем Кальцію та Фосфору в крові.

Видовий склад облігатної мікрофлори вмісту сліпих кишок курей - несучок другої та третьої дослідних груп, яким згодовували комбікорм із рівнем сирого протеїну 15 % (з кормом птиця отримувала високобілковий соняшниковий концентрат «Проглот» та добавку високобілкових дріжджів у кількості 3,5 % та 5 %, відповідно), суттєво не відрізнявся від вмісту сліпих кишок птиці контрольної групи і був представлений, переважно, кишковою паличкою, біфідобактеріями, лактобактеріями та ентерококами. Співвідношення окремих штамів з різною ферментативною активністю становило приблизно, як 98 до 2 відсотків в усіх трьох групах, що є в межах фізіологічної норми. Вміст кокових форм у загальній кількості мікроорганізмів у вмісті сліпих кишок курей-несучок обох дослідних груп був на рівні 6 % кількості таких ж мікроорганізмів у птиці контрольної групи. Серед факультативної мікрофлори було виявлено колонії протею та грибків роду Candida, що не перевищували загально допустимі норми. Також було виявлено поодинокі колонії цвілевих грибів у птиці контрольної групи, що, на нашу думку, потрапляють у шлунково-кишковий тракт разом з кормом та з навколишнього середовища. Кількість біфідобактерій в 2-ій та 3- ій дослідних групах становила 1010-1012 КУО/г. Кількість лактобактерій, одного з основних представників мікробіоценозу, становила 1010 КУО/г в усіх досліджуваних групах птиці. Всі види мікроорганізмів сліпих кишок курочок 2-ої дослідної групи та 3-ої знаходилися в межах фізіологічної норми.

Максимальне збільшення в раціонах курей-несучок частки перетравного протеїну та зменшення фракції протеїну, яка засвоєнню не піддається, позитивно впливає на інтенсивність обмінних процесів в організмі курей-несучок у процесі синтезу компонентів яєць. При цьому забезпечується покращення якості отриманої продукції.

З метою дослідження інтенсивності обмінних процесів в організмі курей-несучок на показники ліпідного обміну за зміни кількісного і якісного складу протеїну корму, дослід проведено в умовах віварію Інституту біології тварин НААН. Молодняк курей породи «Ломан Браун» сформовано у три групи (по 20 особин) - контрольну і дві дослідні. Утримання і годівля відповідали технологічним вимогам вирощування курей в клітках. Вся птиця одержувала повнораціонний комбікорм, збалансований за поживними і біологічно активними речовинами. При цьому раціони різнилися за кількістю та якістю протеїну. У птиці дослідних груп встановлено зменшення вмісту вільного холестеролу на 2,5 % і 2,8 %, відповідно. При цьому не змінювався відносний рівень етерифікованого холестеролу. Вміст загальних ліпідів та співвідношення їх окремих класів у тканинах печінки курей-несучок.