Графік роботи
ПН - ПТ з 8-00 до 17-00, перерва з 12-00 до 13-00
Ми в соцмережах
Шановний Олексію Олександровичу!
Колектив Державної дослідної станції птахівництва Інституту тваринництва НААН щиро вітає Вас з обранням на посаду директора Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України!
Це відповідальне та почесне призначення є заслуженим визнанням Вашого високого професіоналізму, наукового авторитету, управлінського досвіду, багаторічної самовідданої праці та вагомого внеску у розвиток аграрної науки України.
Щиро бажаємо Вам нових вагомих здобутків на посаді директора, успішної реалізації стратегічних ініціатив, подальшого зміцнення авторитету Інституту тваринництва НААН, розвитку міжнародного наукового партнерства та впровадження інновацій для сталого розвитку галузі тваринництва України.
Бажаємо Вам невичерпної наснаги, мудрості у прийнятті рішень, підтримки колективу, нових наукових здобутків, успішної реалізації всіх задумів та вагомих досягнень на благо вітчизняної науки й агропромислового комплексу України.
Нехай кожен день приносить нові можливості для професійного зростання, плідної роботи та звершення амбітних планів, а очолювана Вами установа й надалі залишається провідним науковим центром галузі тваринництва.
З повагою та найкращими побажаннями
Колектив Державної дослідної станції птахівництва
Інституту тваринництва НААН України
Протягом 2012-2015 рр. проведено дослідження матеріалу з гусівничих господарств різних областей України. Встановлено, що у птиці з досліджених господарств спостерігали різні захворювання – відсоток тільки вірусних хвороб склав 7,4, бактеріальних – 29,6, незаразних – 18,5, асоційованих інфекцій – 44,4 %.
Комбінована схема імунізації дорослих гусей забезпечує більш високий рівень антитіл, що дає змогу отримувати стійких рівень антитіл до кінця племінного сезону.
Встановлено позитивний вплив підвищення інтенсивності повітрообміну на розвиток ембріонів та виводимість яєць. У дослідних групах показник виводимості яєць складав 86,2 % (бірківська барвиста) та 90,3 % (м'ясо-яєчна популяція), що відповідно на 2,9% та 6,6 % вище, ніж у контролі. Вивчено динаміку змін загальних ліпідів жовтка в процесі інкубації яєць контрольних та дослідних груп. За час інкубації кількість загальних ліпідів в складі жовтків/жовткових мішків поступово зменшилася з 5,2 г (31,6 %) до 0,8-1,1 г (18,8-19,5 %) у молодняка бірківских барвистих курей, з 5,8 г (30,7 %) до 0,8-1,0 г (20,7-21,7%) - у молодняка курей м'ясо- яєчної популяції. Кількість загальних ліпідів у залишкових жовтках молодняка дослідних груп була дещо меншою, ніж у контролі, тобто використання ліпідів в процесі розвитку більш інтенсивно проходило в дослідних групах. Визначено, що наступні параметри повітрообміну (швидкість руху повітря 1,6-1,9м/с, кратність повітрообміну за 1 годину — 12-16разів) у період з 12 по 18 добу інкубації є оптимальними для яєць м'ясо-яєчної птиці.
Наведено характеристику курей різного напрямку продуктивності вітчизняного генофонду за господарсько корисними ознаками в ряді генерацій.
Традиційним прикрасою селянського або селянського (кому як більше подобається) подвір'я були наші пернаті друзі. З одного боку природа постаралася і наділила цей клас фауни багатством і розмаїттям барв оперення, а з іншого - ще й асортиментом одержуваних від нього дієтичних продуктів харчування. Саме тому, вже протягом багатьох століть наші види співіснують поруч. Зараз до всього цього ще додався і економічний чинник, згідно з яким продукти птахівництва стали основою нашого виживання і відповідно однією з основних підпір державної безпеки.