Шановний Олексію Олександровичу!
Колектив Державної дослідної станції птахівництва Інституту тваринництва НААН щиро вітає Вас з обранням на посаду директора Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України!

Це відповідальне та почесне призначення є заслуженим визнанням Вашого високого професіоналізму, наукового авторитету, управлінського досвіду, багаторічної самовідданої праці та вагомого внеску у розвиток аграрної науки України.
Щиро бажаємо Вам нових вагомих здобутків на посаді директора, успішної реалізації стратегічних ініціатив, подальшого зміцнення авторитету Інституту тваринництва НААН, розвитку міжнародного наукового партнерства та впровадження інновацій для сталого розвитку галузі тваринництва України.
Бажаємо Вам невичерпної наснаги, мудрості у прийнятті рішень, підтримки колективу, нових наукових здобутків, успішної реалізації всіх задумів та вагомих досягнень на благо вітчизняної науки й агропромислового комплексу України.
Нехай кожен день приносить нові можливості для професійного зростання, плідної роботи та звершення амбітних планів, а очолювана Вами установа й надалі залишається провідним науковим центром галузі тваринництва.
З повагою та найкращими побажаннями
Колектив Державної дослідної станції птахівництва
Інституту тваринництва НААН України
За приблизними розрахунками, річний вихід посліду в птахівницьких господарствах України складає близько 4,7 млн. тонн. Зараз послід часто служить джерелом забруднення повітряного середовища, грунтів, водоймищ та підземних вод токсичними речовинами, розповсюдження хвороботворних мікроорганізмів, насіння бур'янів, яєць та личинок гельмінтів і мух. Під його складування та зберігання з господарського обороту вилучаються великі площі сільгоспугідь.
Курячий послід представляє велику цінність як органічне добриво. Він містить в перерахунку на суху речовину 70% органіки, з якої 35-40% приходиться на долю протеїну, 4-6% - азоту, 5-6% - кальцію, 1,7-2% - калію, 2,4-2,6% - фосфору і 1.2-1,4% - магнію. Проте свіжий послід використовувати не можна, так як він уміщує токсичні продукти метаболізму, аміак, яйця численних гельмінтів, десятки видів мікроорганізмів.
Ще в недавні часи м'ясо водоплавної птиці було найбільш доступним та дешевим в Україні серед всіх інших видів м'яса. Це було обумовлено такими позитивними якостями водоплавної птиці, як стійкість проти хвороб, невибагливість до умов утримання та годівлі, зокрема – здатність до майже «дармової» відгодівлі на пасовищах та водоймищах за незначних витрат концентрованих кормів. Після переведення качківництва та гусівництва на промислову основу, яке супроводжувалося переведенням цих видів птиці на безвигульне утримання, годівлю повнораціонними комбікормами, ці переваги водоплавної птиці значною мірою було втрачено, що призвело до втрати і конкурентоспроможності цих підгалузей порівняно, наприклад, з бройлерною промисловістю чи індиківництвом. Як наслідок – відбулося значне зниження виробництва продукції водоплавної птиці в Україні, переведення її в розряд дефіцитної.

