За результатами відгодівлі впродовж 4 тижнів жива маса півників складала: в 1-й групі 361,66 ±11,261г, 2-й групі – 349,61±10,303 г та 3-й групі – 374,76±9,799 г. Як засвідчили отримані результати, у віці 3 і 4 тижні найбільшу живу масу мали курчата 3-ї групи, яких годували раціоном із вмістом сирого протеїну 20 %. Проте різниця була статистично вірогідною (р<0,05) тільки між півниками 3-ї і 2-ї групи у віці 3 тижні. Приріст живої маси за 4 тижні у 1-й групі становив 319,64 г, у 2-й групі – 307,39 г та у 3-й групі – 332,06 г. Витрати корму за 4 тижні на 1 кг приросту живої маси складали 2,15 кг, 2,24 кг та 2,09 кг, відповідно.

Визначено оптимальну формулу цільової функції математичної моделі розрахунку раціону корму для птиці. Запропонований механізм впливу на хід оптимізації раціону за рахунок уведення в цільову функцію змінних вагових коефіцієнтів балансування показників корму. створено комп’ютеризовану модель розрахунку повнораціонного корму для птиці з обмеженням у кількості обраних компонентів до 50 й до 22 показників балансування раціону. Реалізована опція пошуку раціону з найменшою ціною корму.

Включення в корм антиоксидантів (АО) не завжди викликає підвищення АОА яєць. Як свідчать Fang Chen et al. (2021), добавка курям в корм рослинного поліфенолу магнолу в кількості 100, 200 та 300 мг/кг не виявила значного впливу на вміст в яєчному жовтку малонового альдегіду як маркера окисного стресу, рівні якого були в межах 98,0-104,27 нмоль/г проти 100,27 нмоль/г в контролі . Очевидно, визначення рівнів загальної АОА чи її індивідуальних чинників - фенольних сполук, вітамінів групи Е - в кормі і в яйці необхідне як для раціонального використання корму, так і для досягнення оптимального рівня АО в яйці. Як харчовий продукт яйця не вважаються антиоксидантними продуктами і в основному споживаються заради їх білкових складових та мінералів. Збагачення яєць АО через корм є нічим іншим як отримання функціональної їжі, споживання якої сприятиме підвищенню рівня АО в організмі людини. Модифікація складу раціону з використанням одних і тих же інгредієнтів, дає можливість знаходити необхідні рівні АОА кормосумішей, згодовування яких курям дозволяє одержувати яйця з певним рівнем АОА яєчних білків і жовтків.

Внесення до комбікорму сухого меленого листя соняшника позитивно впливає на яєчну продуктивність курей-несучок. Найвищу яєчну продуктивність за дослідний період 110 днів спостережено у курей, які разом із комбікормом споживали 3% соняшникового листя 1 дослідна група. Слід відзначити, що у курей 1-ї групи несучість на середню несучку за дослідний період зросла майже на 6% порівняно з контрольною групою, а у 2-ї дослідної групи (7% соняшникового листя) цей показник був на рівні контролю.

Максимальне збільшення в раціонах курей-несучок частки перетравного протеїну та зменшення фракції протеїну, яка засвоєнню не піддається, позитивно впливає на інтенсивність обмінних процесів в організмі курей-несучок у процесі синтезу компонентів яєць. При цьому забезпечується покращення якості отриманої продукції.