Державна дослідна станція птахівництва ІТ НААН

Рябініна Олена

к.с.-г.н., с.н.с., завідувач відділу інноваційного розвитку птахівництва

ryabinina_e@ukr.net

Мельник Володимир, к.с.-г.н.

Гуренко Дмитро,

к. юрид. н., в.о. директора

gyry1986@gmail.com

Державна дослідна станція птахівництва Інституту тваринництва НААН,

с. Бірки Харківської області

Keywords: відгодівля півнів, зоотехнічні показники, м’ясо-яєчні кури, раціони корму, годівля птиці

Останнім часом інтенсивні технології вирощування курчат-бройлерів зазнають дедалі більшої критики: по-перше, стверджується, що використання високопродуктивних кросів змушує організм птиці працювати на межі фізіологічних можливостей, що негативно позначається на її здоров’ї; по-друге, умови утримання не дають змоги реалізувати природні поведінкові особливості птиці й вважаються негуманними; по-третє, отримане м’ясо нерідко характеризують як таке, що поступається за смаковими властивостями та харчовою цінністю [1, 2].

Як альтернативу інтенсивним технологіям виробництва курятини і використанню промислових кросів пропонують перехід на системи вирощування, що покращують благополуччя птиці, як то вільно-вигульна або органічна. При цьому використовують переважно генотипи курчат-бройлерів так званого «повільного» росту або півників комбінованого напряму продуктивності (м’ясо-яєчних) [3, 4].

Іншою проблемою, яка стимулює збільшення уваги до курей комбінованого напряму продуктивності і дедалі частіше обговорюється суспільством, є щорічне знищення сотень мільйонів непотрібних добових півників яєчних курей. Через низьку продуктивність росту та якість туші відгодівля цих півників на даний час вважається економічно невигідною, крім того, їх м’ясо не користується значним попитом у споживачів [5]. Натомість кури комбінованого напряму продуктивності характеризуються високою здатністю адаптуватися до місцевих умов, життєздатністю та стійкістю до хвороб, що особливо важливо для дрібних і середніх виробників.

В Державній дослідній станції птахівництва Інституту тваринництва (ДДСП ІТ) НААН було створено кілька субпопуляцій м’ясо-яєчних курей, які отримали загальну назву Бірківські м’ясо-яєчні кури. Жива маса дорослих курей становить 2,9–3,3 кг, півнів 4,0–4,5 кг, несучість курей – до 220 шт. яєць за рік. Півників рекомендується вирощувати на м’ясо [1], однак норми їх годівлі й технологічні параметри вирощування в умовах фермерських господарств не отримали належного наукового обґрунтування й вимагають оптимізації з метою покращення показників вирощування, якості отримуваної продукції та економічної ефективності її виробництва.

На експериментальній фермі «Збереження державного генофонду птиці» ДДСП ІТ НААН проведено дослід з вирощування на м’ясо півників комбінованого типу продуктивності – Бірківських м’ясо-яєчних курей. Для досліду було сформовано групи по 60 голів добового віку, годівлю яких здійснювали за розробленими раціонами – у стартовий період (1–4 тижні) півникам задавали корми з різним рівнем сирого протеїну — 23 %, 21,5 % і 20 %. Кожну групу було розміщено в окремій секції на підстилці за аналогічних параметрів щільності посадки (8 гол./м²), фронту годівлі (12 см/гол.) та напування (5 см/гол.). Застосовували режим освітлення: до 4-тижневого віку – 23-годинний світловий день за освітленості в межах 40-20 лк; в подальшому – 16-годинний світловий день за освітленості 5-10 лк. Температурний режим та параметри повітрообміну у пташнику відповідали вимогам чинних нормативних документів України ( ВНТП-АПК-04.05).

За результатами відгодівлі впродовж 4 тижнів жива маса півників складала: в 1-й групі 361,66 ±11,261г, 2-й групі – 349,61±10,303 г та 3-й групі – 374,76±9,799 г. Як засвідчили отримані результати, у віці 3 і 4 тижні найбільшу живу масу мали курчата 3-ї групи, яких годували раціоном із вмістом сирого протеїну 20 %. Проте різниця була статистично вірогідною (р<0,05) тільки між півниками 3-ї і 2-ї групи у віці 3 тижні. Приріст живої маси за 4 тижні у 1-й групі становив 319,64 г, у 2-й групі – 307,39 г та у 3-й групі – 332,06 г. Витрати корму за 4 тижні на 1 кг приросту живої маси складали 2,15 кг, 2,24 кг та 2,09 кг, відповідно.

Таким чином, розроблено експериментальні раціони відгодівлі півників комбінованого напрямку продуктивності на м’ясо. За результатами відгодівлі півників в стартовий період різниця за живою масою була статистично вірогідною (P<0,05) тільки між півниками 3-ї і 2-ї групи у віці 3 тижні. Витрати корму на 1 кг приросту живої маси також були найменшими у 3-й групі – на 2,8 % менші, ніж у 1-й групі і на 6,74 %, ніж у 2-й групі.

Література

1. Мельник В.О., Рябініна О.В., Родіонова К.О. та ін. Промислове та фермерське птахівництво: колективна монографія. Київ: Інтерсервіс, 2023. 490 с.

2. Jeni, R. E., Dittoe, D. K., Olson, E. G., Lourenco, J., Seidel, D. S., Ricke, S. C., & Callaway, T. R. (2021). An Overview of Health Challenges in Alternative Poultry Production Systems. Poultry Science, 100(7), 101173. https://doi.org/10.1016/j.psj.2021.101173.

3. Sandilands, V. (2012). Alternative systems for poultry : health, welfare and productivity. Cabi. 359 p.

4. Bosco, A. D., Mugnai, C., Amato, M. G., Piottoli, L., Cartoni, A., & Castellini, C. (2014). Effect of Slaughtering Age in Different Commercial Chicken Genotypes Reared According to the Organic System: 1. Welfare, Carcass and Meat Traits. Italian Journal of Animal Science, 13(2), 3308. https://doi.org/10.4081/ijas.2014.3308.

5. Damme, K., & Ristic, M. (2003). Fattening performance, meat yield and economic aspects of meat and layer type hybrids: Meeting Report - Avian sex determination and sex diagnosis. World S Poultry Science Journal, 59(1), 50–53.

Постер доповіді

Отримати консультацію від фахівця:

Tel: +38(099)055-88-80  /  +38(097)928-46-44

Залишити повідомлення