Аналіз одержаних результатів свідчить, що оптимальним є введення до раціонів курей-несучок інноваційного протеїнового концентрату «Проглот» в кількості 19 % та 3,5 % високопротеїнових кормових дріжджів за одночасної заміни мінерального (неорганічного) преміксу його цитратованою формою.

Виявлено, що зміна кількісного і якісного складу протеїну в раціонах курей-несучок під час їх утримання в клітках не позначалась на вмісті у сироватці їх крові креатиніну, сечовини, тригліцеридів та холестерину, які знаходились у фізіологічних межах. Активність АсАТ в крові курей 2-ї дослідної групи зменшувалась на 20 % (р<0,05). За умови введення до раціону протеїнового концентрату «Проглот» та високобілкових кормових дріжджів за одночасної заміни мінерального (неорганічного) преміксу його цитратованою формою спостерігається покращення якості отриманої продукції: збільшення міцності шкаралупи яєць на 5 %, р<0,05, що узгоджується з рівнем Кальцію та Фосфору в крові.

Видовий склад облігатної мікрофлори вмісту сліпих кишок курей - несучок другої та третьої дослідних груп, яким згодовували комбікорм із рівнем сирого протеїну 15 % (з кормом птиця отримувала високобілковий соняшниковий концентрат «Проглот» та добавку високобілкових дріжджів у кількості 3,5 % та 5 %, відповідно), суттєво не відрізнявся від вмісту сліпих кишок птиці контрольної групи і був представлений, переважно, кишковою паличкою, біфідобактеріями, лактобактеріями та ентерококами. Співвідношення окремих штамів з різною ферментативною активністю становило приблизно, як 98 до 2 відсотків в усіх трьох групах, що є в межах фізіологічної норми. Вміст кокових форм у загальній кількості мікроорганізмів у вмісті сліпих кишок курей-несучок обох дослідних груп був на рівні 6 % кількості таких ж мікроорганізмів у птиці контрольної групи. Серед факультативної мікрофлори було виявлено колонії протею та грибків роду Candida, що не перевищували загально допустимі норми. Також було виявлено поодинокі колонії цвілевих грибів у птиці контрольної групи, що, на нашу думку, потрапляють у шлунково-кишковий тракт разом з кормом та з навколишнього середовища. Кількість біфідобактерій в 2-ій та 3- ій дослідних групах становила 1010-1012 КУО/г. Кількість лактобактерій, одного з основних представників мікробіоценозу, становила 1010 КУО/г в усіх досліджуваних групах птиці. Всі види мікроорганізмів сліпих кишок курочок 2-ої дослідної групи та 3-ої знаходилися в межах фізіологічної норми.

Останніми десятиліттями наукове співтовариство покладає великі надії на личинкові форми чорної солдатської мухи (Hermetia illucens) як на інноваційне джерело тваринного білка та жиру. Проте залишається невивченою можливість утилізації деяких інших продуктів (вторинних) життєвого циклу цього виду комах (мушлю лялечки та тіла мухи). У цьому досліді використовували дві групи курчат-бройлерів, одну з яких годували стандартним стартовим комбікормом (контрольна група), а іншу — з додаванням шкаралупи лялечок та сушеного імаго (дослідна група). Експериментальний раціон згодовували з 3-тижневого до 6-тижневого віку птахів. Середня жива маса, зафіксована в динаміці за дослідний період, була достовірно вищою в дослідній групі, порівняно з контрольною. Під час інтенсивної фази росту (3-4-тижневий вік) у дослідній групі зареєстровано вищі значення приросту маси та нижчі значення співвідношення корм/приріст та корм/вага (Р<0,05). Аналіз туші показав більш високі значення живої маси до забою, маси туші, відсотка обробки, грудей і серця (абсолютні та відносні значення), ніг (абсолютні значення), спини (абсолютні значення) і крил (абсолютні значення), в досліді група. Достовірно вищі значення втрат і відсотка червоного м’яса зафіксовано в контрольній групі.

Максимальне збільшення в раціонах курей-несучок частки перетравного протеїну та зменшення фракції протеїну, яка засвоєнню не піддається, позитивно впливає на інтенсивність обмінних процесів в організмі курей-несучок у процесі синтезу компонентів яєць. При цьому забезпечується покращення якості отриманої продукції.