За результатами відгодівлі впродовж 4 тижнів жива маса півників складала: в 1-й групі 361,66 ±11,261г, 2-й групі – 349,61±10,303 г та 3-й групі – 374,76±9,799 г. Як засвідчили отримані результати, у віці 3 і 4 тижні найбільшу живу масу мали курчата 3-ї групи, яких годували раціоном із вмістом сирого протеїну 20 %. Проте різниця була статистично вірогідною (р<0,05) тільки між півниками 3-ї і 2-ї групи у віці 3 тижні. Приріст живої маси за 4 тижні у 1-й групі становив 319,64 г, у 2-й групі – 307,39 г та у 3-й групі – 332,06 г. Витрати корму за 4 тижні на 1 кг приросту живої маси складали 2,15 кг, 2,24 кг та 2,09 кг, відповідно.

Розглянуті різні системи годівлі птиці для сухого та комбінованого способів. Визначено найбільш ефективні засоби подачі корму для птиці в залежності від виду, фізіологічного стану та призначення. Встановлено, що фронт годівлі є найбільш важливим чинником, який впливає на однорідність стада. Для економічного використання площі підлоги пташника розраховується максимально можлива кількість кормових місць на одній годівниці.

Адаптація ектопаразитів до хімічних засобів боротьби з ними вимагає пошуку більш дієвих засобів і форм їх застосування. Актуальним залишається розробка нових високоефективних та екологічно безпечних протипаразитарних препаратів та їх впровадження у науково-обґрунтованій системі заходів боротьби зі збудниками основних інвазійних хвороб сільськогосподарських птиці та тварин.

Визначено оптимальну формулу цільової функції математичної моделі розрахунку раціону корму для птиці. Запропонований механізм впливу на хід оптимізації раціону за рахунок уведення в цільову функцію змінних вагових коефіцієнтів балансування показників корму. створено комп’ютеризовану модель розрахунку повнораціонного корму для птиці з обмеженням у кількості обраних компонентів до 50 й до 22 показників балансування раціону. Реалізована опція пошуку раціону з найменшою ціною корму.

Розроблено блок-схеми вдосконалених технологій виробництва яєць і м’яса птиці в невеликих птахівницьких господарствах, які передбачають процедури контролю небезпечних чинників та корегувальні дії згідно принципів системи HACCP. Визначено точки контролю параметрів безпечності продукції та корегувальні дії щодо усунення небезпек