Рябініна Олена
к.с.-г.н., с.н.с., завідувач відділу інноваційного розвитку птахівництва
Іщенко Юрій
молодший науковий співробітник
Мельник Володимир
к.с.-г.н., старший науковий співробітник
Державна дослідна станція птахівництва Інституту тваринництва НААН,
с. Бірки Харківської області
У більшості країн світу, в тому числі і в Україні, важливе значення для продовольчої безпеки країни має виробництво в необхідних кількостях харчових яєць і м’яса птиці. Завдяки своєму хімічному складу, збалансованості за поживними речовинами, високій засвоюваності яйця та м’ясо птиці є одними з найбільш цінних продуктів харчування. Однак за певних умов виробництва яйця та м’ясо птиці можуть бути шкідливими для споживання та призводити до харчових отруєнь.
Нині одним з головних векторів проведення реформ в Україні є інтегрування країни в єдиний Європейський простір. Гармонізація вітчизняних та міжнародних стандартів у сфері безпеки харчових продуктів диктує необхідність впровадження й підтримки процедур, що базуються на принципах системи НАССР. НАССР являє собою систему оцінювання і контролювання небезпечних чинників продовольчої сировини, технологічних процесів і готової продукції під час виробництва харчових продуктів. Концепція НАССР розглядає всі види потенційних чинників, що можуть вплинути на безпечність харчових продуктів, а саме: біологічних, фізичних та хімічних, незалежно від того, виникли вони природнім шляхом, пов’язаним із довкіллям, чи внаслідок порушень процесу виробництва. Важливим у цій системі є те, що у разі застосування принципів НАССР, значною мірою знижуються ризики виникнення небезпек для життя і здоров’я споживачів харчової продукції.
Впровадження процедур, що базуються на принципах системи НАССР, передбачає і Закон України «Про безпечність та якість харчових продуктів».
На сьогоднішній день в Україні тільки частина крупних птахівницьких підприємств, значною мірою зорієнтованих на зовнішній ринок, сертифіковані за європейськими стандартами якості ISO і на них діє система НАССР. В більшості невеликих господарств, що виробляють харчові яйця і м’ясо птиці, не застосовуються процедури контролю безпечності продукції за системою НАССР, що обмежує їхні можливості не тільки щодо її експорту, але і реалізації на внутрішньому ринку. Тому метою досліджень було підвищення безпечності харчових яєць і м’яса птиці, що виробляються в невеликих птахівницьких господарствах шляхом вдосконалення технологій їх виробництва та процедур контролю небезпечних чинників в критичних контрольних точках на основі принципів системи HACCP.
Методи дослідження – зоотехнічні, статистичні, інженерно-економічні.
Виконано аналіз існуючих технологій виробництва харчових яєць та м’яса птиці в невеликих птахівницьких господарствах щодо їх безпечності. Складено список ймовірних фізичних, хімічних й біологічних небезпек, що виникають на різних етапах виробництва. Визначено критичні контрольні точки виробництва (ККТ). Розроблено концепцію створення комп’ютеризованої експертної системи та блок-схеми рішень щодо визначення критичних контрольних точок безпечності згідно принципів системи HACCP.
Розроблено блок-схеми вдосконалених технологій виробництва яєць і м’яса птиці в невеликих птахівницьких господарствах, які передбачають процедури контролю небезпечних чинників та корегувальні дії згідно принципів системи HACCP. Визначено точки контролю параметрів безпечності продукції та корегувальні дії щодо усунення небезпек.
Вдосконалена технологія виробництва харчових курячих яєць в невеликих господарствах включає блок-схему вдосконаленого технологічного процесу виробництва яєць курей, процедури контролю небезпечних чинників виробництва згідно принципів системи HACCP, комп’ютеризовану модель експертної системи з визначення критичних контрольних точок та процедур контролю. Забезпечує отримання безпечної продукції, підвищення загальної економічної ефективності виробництва курячих яєць. Економічний ефект становив 9,1 грн. на 1 голову птиці.
Вдосконалена технологія виробництва м’яса птиці включає блок-схему вдосконаленого технологічного процесу виробництва м’яса птиці в фермерських господарствах, процедури контролю небезпечних чинників та корегувальні дії згідно принципів системи HACCP, комп’ютеризовану модель експертної системи з визначення критичних контрольних точок та процедур контролю. Забезпечує отримання безпечної продукції, підвищення загальної економічної ефективності виробництва м’яса. Економічний ефект становить 13,9 грн. на 1 курча-бройлер [1, 2].
Отже, на основі принципів системи HACCP розроблено вдосконалені технології виробництва харчових яєць та м’яса курей в невеликих господарствах, що забезпечують отримання безпечної продукції, підвищення загальної економічної ефективності їх виробництва. Економічний ефект склав: при виробництві харчових курячих яєць 9,1 грн. в розрахунку на 1 несучку; при виробництві м’яса курей – 13,9 грн. в розрахунку на 1 гол.
Література
1. Рябініна О., Іщенко Ю., Мельник В. Удосконалення технологій виробництва харчових яєць та м’яса курей в невеликих та середніх птахівницьких підприємствах на основі принципів системи HACCP : метод. рек. Бірки : ДДСП НААН, 2019. 72 с.
2. Технології виробництва продукції птахівництва та впровадження системи НАССР в мікро-, малих та середніх птахівницьких господарствах : навч.-практ. посіб. / К. Родіонова та ін. Київ : Інтерсервіс, 2023. 208 с.
Постер доповіді


З цим матеріалом читають:
Отримати консультацію від фахівця:
Tel: +38(099)055-88-80 / +38(097)928-46-44


