Державна дослідна станція птахівництва ІТ НААН

Наливайко Людмила

д.в.н., професор

l.nalivayko@snu.net

Івлева Оксана

к.в.н., доцент

o.ivleva@snu.net

Східноукраїнський національний університет ім. В.Даля

м. Київ

Рябініна Олена

к.с.-г. н., с.н.с., завідувач відділу інноваційного розвитку птахівництва

ryabinina_e@ukr.net

Державна дослідна станція птахівництва Інституту тваринництва НААН

с. Бірки, Харківська область

Keywords: боротьба з ектопаразитами, профілактика хвороб, інвазійні хвороби

Інвазійні хвороби завдають величезної шкоди тваринництву та птахівництву, становлять велику небезпеку для їх молодняку, так як частіше зустрічаються у вигляді міксінвазії. Екто- та ендопаразитарні захворювання до цього часу залишаються важливою складовою патології тварин та птиці, завдаючи значні економічні збитки спричиняючи загибель та вимушений забій хворих тварин і знижуючи приріст живої маси худоби, значні витрати на лікувально-профілактичні заходи. Так, при аскаридіозі курей знижуються прирости маси на 30-50 %, несучість на 20-40 %.

Паразитичний вплив на організм тварин має багатокомпонентний характер і реалізується через кілька основних механізмів ушкоджувальної дії. По-перше, паразити спричиняють механічне руйнування тканин і органів, що призводить до порушення їхньої анатомічної цілісності та функціональної активності. По-друге, внаслідок метаболічної активності паразитів у внутрішнє середовище господаря надходять численні токсичні продукти життєдіяльності, які зумовлюють інтоксикацію, дисфункцію окремих систем та загальне виснаження організму. Важливим наслідком паразитування є також порушення обміну речовин, що проявляється розвитком гіпо- та авітамінозів, зокрема через конкуренцію паразитів із господарем за поживні речовини та вітаміни. Крім того, паразити чинять імунодепресивний ефект, послаблюючи захисні механізми організму, що створює сприятливі умови для приєднання вторинних інфекційних і незаразних захворювань. У комплексі ці патогенетичні механізми значно знижують продуктивність тварин, погіршують їхній фізіологічний стан і можуть бути причиною високої захворюваності та смертності у популяціях.

Однак економічній стабільності птахівництва великих збитків наносять ектопаразити, які у великій кількості концентруються на птахофабриках, фермерських і присадибних господарствах. Економічні збитки, пов’язані із зниженням ваги птиці, несучості, росту та розвитку молодняка, а також погіршенням якості продукції. Встановлено, що лише в результаті нападу Dermanyssus gallinae знижується несучість курей-несучок від 19 %  до 30 %, а при змішаній інвазії з іншими збудниками до 50 % [1]. Крім цього, ектопаразити є переносниками збудників деяких інфекційних та інвазійних захворювань птиці . Dermanyssus gallinae, курячий червоний кліщ, становить значну загрозу для курей-несучок у багатьох частинах світу, включаючи Європу, Японію та Китай. Цей нічний ектопаразит-гематофаг відрізняється високою швидкістю розмноження, що негативно впливає на здоров’ї, благополуччі та продуктивності птиці, а також на якості яєць, що призводить до серйозних економічних втрат. Крім того, D. gallinae викликає зростаючу занепокоєність щодо здоров’я людини. Зараження кліщем все частіше призводить до дерматологічних уражень людини, а саме до гамазоїдозу, особливо у людей, що живуть або працюють в безпосередній близькості від домашньої птиці [1, 2].

Традиційні методи боротьби з D. gallinae ґрунтуються на використанні акарицидів, включаючи карбамати, органофосфати, амідини, піретроїди, а останнім часом і спіносад, що застосовуються в приміщеннях і птиці у вигляді спреїв, туманів і пилу.  Але поява резистентності до наявних акарицидів є однією з основних причин нездатності акарицидів впоратися з D. Gallinae [3]. При досліджені дії препаратів, які відносяться до групи  піретроїдів  та фосфорорганічнх інсектицидів на кліща D. gallinae, було підтверджено Schiavone A., et al. (2023) резистентність до фоксиму та циперметрину у кліщів [4]. Іншими дослідниками Koç N. et al., (2020) також було з’ясовано, що багаторазове використання синтетичних хімічних речовин (піретроїдів  та фосфорорганічнх інсектицидів) призводить до розвитку резистентності у кліща D. gallinae [5]. Комплексна боротьба зі шкідниками передбачає систематичне застосування двох або більше технологій для контролю популяцій кліщів, які негативно впливають на вид-господар. Кінцева мета полягає в тому, щоб забезпечити боротьбу з паразитами більш стійким, екологічно безпечним і економічно ефективним способом [6].

Для боротьби з ектопаразитами Paliy et al. (2022) запропонована досить велика кількість профілактичних та лікувальних засобів, проте не всі вони є ефективними, а до деяких з них у паразитів сформувалась резистентність [7]. Серед існуючих способів боротьби з ектопаразитами провідним все ж таки залишається хімічний. Однак незважаючи на ефективність піретроїдів, вони стають все більш неефективними внаслідок того, що комахи набувають стійкості до них.  Це вказує на необхідність методичного пошуку більш дієвих засобів і форм їх застосування. Актуальним залишається розробка нових високоефективних та екологічно безпечних протипаразитарних препаратів та їх впровадження у науково-обґрунтованій системі заходів боротьби зі збудниками основних інвазійних хвороб сільськогосподарських птиці та тварин. Дані захворювання займають значну частку серед інших паразитарних патологій і потребують комплексного і науково-обґрунтованого вирішення.

Висновок. Значне розповсюдження інвазійних захворювань, недостатня вивченість регіональних особливостей епізоотичного прояву, відсутність науково обґрунтованої інтегрованої системи заходів захисту тварин від збудників інвазій, за сучасних умов господарювання, зумовлюють актуальність даного напрямку  досліджень.

Література

1. Богданова А. П., Гладун Л. І. Програма розвитку галузі птахівництва України на 2009-2010 роки / Асоціація «Союз птахівників України». – К., 2009. – 27 с.
2. Management of the poultry red mite Dermanyssus gallinae with physical control methods by inorganic material and future perspectives. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0032579123002912 (дата звернення: 10.09.2025).
3. Xiaolin Xu, Chuanwen Wang, Shudong Zhang, Yu Huang, Tingting Pan, Bohan Wang, Baoliang Pan. Acaricidal efficacy of orally administered macrocyclic lactones against poultry red mites (Dermanyssus gallinae) on chicks and their impacts on mite reproduction and blood-meal digestion. Parasites & Vectors. 2019. Vol 345. Р 1-9.
4. Dermanyssus gallinae: the long journey of the poultry red mite to become a vector URL: (PDF) Dermanyssus gallinae: the long journey of the poultry red mite to become a vector (дата звернення: 13.09.2025).
5. Koç N., İnak E., Nalbantoğlu S., Alpkent Y.N., Dermauw W., Van Leeuwen T. Biochemical and molecular mechanisms of acaricide resistance in Dermanyssus gallinae populations from Turkey. Pesticide Biochemistry and Physiology . 2020. Vol. 180. Р 10- 20.
6. Rodríguez-Vivas R.I., Jonsson N.N., Bhushan C.. Strategies for the control of Rhipicephalus microplus ticks in a world of conventional acaricide and macrocyclic lactone resistance. Parasitology Research. 2018. Vol. 117, Iss: 1. Р. 3 – 29.
7. Monitoring   of   Animal   Dirofilariosis   Incidence   in   Kharkiv   Region   of   Ukraine.   Paliy,   A.   P.,   Sumakova, N. V., Pavlichenko, O. V., Palii, A. P.,  Reshetylo, O. I., Kovalenko, L. M., Grebenik, N. P., Bula, L. V. Zoodiversity, 56(2):153–164, 2022.  DOI 10.15407/zoo2022.02.153

Постер доповіді

Додаткове відео по профілактиці хвороб птиці

Отримати консультацію від фахівця:

Tel: +38(099)055-88-80  /  +38(097)928-46-44

Залишити повідомлення