У птиці дослідних груп встановлено зменшення вмісту вільного холестеролу на 2,5 % і 2,8 %, відповідно. При цьому не змінювався відносний рівень етерифікованого холестеролу. Вміст загальних ліпідів та співвідношення їх окремих класів у тканинах печінки курей-несучок. Спостерігали за фізіологічним станом курей, поїданням корму, несучістю. У кінці досліду, який тривав три місяці, провели забій птиці та відібрали хімус сліпих кишок для аналізу складу мікрофлори методом посівів на селективних середовищах.

Однією з умов отримання дешевої високоякісної продукції є збалансовані раціони за рядом поживних, мінеральних та біологічно активних речовин. Корми задовольняють потребу тварин у мінеральних елементах всього на 50-80 %.

Метою роботи було дослідити вплив уведення в раціон курчат-бройлерів екзогенних ензимів та різних форм сульфуру на показники білкового обміну та з’ясувати можливість заміни сульфуру у формі неорганічної солі, яким частково компенсують дефіцит сірковмісних амінокислот в раціонах птиці [5], сульфуром нанотехнологічного походження. Було сформовано чотири групи курчат кросу РОСС-8 10-добового віку. Їх утримання в клітках та годівля відповідали технологічним вимогам. Птиці усіх груп згодовували збалансований повнораціонний комбікорм (ПК). Курчатам дослідних груп до раціону додавали ензимний препарат (ЕП) «Натузим», який утворений штамами мікроорганізмів T. Longibrachiatumorreesei, B. subtilis, A. Niger та містить фітазу, а також сульфуру цитрат (СЦ) – розчин карбоксилованих наночастинок елемента у деіонізованій воді (наданий ТОВ «Наноматеріали і нанотехнології», м. Київ).

Однією з важливих проблем промислового птахівництва є профілактика імунодефіцитних станів у птиці, які виникають через недотримання технологічних умов її вирощування та утримання; особливості фізіологічного росту і розвитку птиці певного виду, віку і напряму продуктивності; вплив природних та антропогенних стрес-чинників, тощо [1]. Для нівелювання таких впливів ефективними можуть бути речовини природного походження та препарати пребіотичної, пробіотичної і синбіотичної дії. Зокрема – біологічно активна кормова добавка «Гумілід» (ТУ У 15.7-00493675- 004:2009) та комплексний синбіотик «Білаксан» [2, 3]. З’ясування впливу цих препаратів на формування клітинної ланки імунітету перепелів й було метою наших досліджень [4].