Державна дослідна станція птахівництва НААН

Вплив зміни раціону курей-несучок на якісний і кількісний склад мікрофлори кишечнику

Citation_date: 2022/10/7   View - 40    citation_pdf_url

Стефанишин Ольга

к.б.н., с.н.с., старший науковий співробітник

oliastef@ukr.net

Гунчак Алла

д.с.-г.н., с.н.с., завідувач лабораторії фізіології, біохімії та живлення птиці,

a_gunchak@ukr.net

Сірко Ярослав

к.с-г.н., с.н.с., старший науковий співробітник

yasir@ukr.net

Інститут біології тварин НААН, м. Львів, Україна

Дослідження останніх років не тільки суттєво змінили уявлення про кишкову мікрофлору тварин, але і сприяли розробці нової концепції, згідно з якою мікробіоценоз кишечника розглядають, як додатковий багатоклітинний «орган», який виконує важливі фізіологічні функції. Дослідження ендоекології тварин свідчить, що мікрофлора травного тракту і макроорганізм - це взаємозв’язані і взаєморегульовані біологічні системи [13]. Контроль стану мікрофлори кишечника птиці, вивчення закономірностей його заселення залежно від типу годівлі, зокрема за умови зміни якісного складу протеїну корму в раціоні, майже не з’ясовані.
Досліди проведено на трьох групах (контрольна і дві дослідні) курей породи «Ломан Браун». Їх утримання і годівля відповідали технологічним вимогам вирощування курей в клітках. Вся птиця одержувала повнораціонний комбікорм (ПК), збалансований за поживними і біологічно активними речовинами. При цьому раціони різнилися за кількістю та якістю протеїну. Зокрема, курям контрольної та першої дослідної груп згодовували комбікорм із рівнем сирого протеїну 17 %, а другої дослідної - 15 %. Водночас, для дослідних груп птиці соєвий шрот, що містився у комбікормі
контрольної групи, замінено соняшниковим концентратом «Проглот» (новий інноваційний продукт, розроблений фахівцями Дніпровського заводу «Потоки»).
Спостерігали за фізіологічним станом курей, поїданням корму, несучістю. У кінці досліду, який тривав три місяці, провели забій птиці та відібрали хімус сліпих кишок для аналізу складу мікрофлори методом посівів на селективних середовищах [4].
Видовий склад облігатної мікрофлори вмісту сліпих кишок курей - несучок першої дослідної групи, яким згодовували комбікорм із рівнем сирого протеїну 17 %, не відрізнявся від вмісту сліпих кишок птиці контрольної групи і був представлений, переважно, кишковою паличкою, біфідобактеріями, лактобактеріями та ентерококами. Співвідношення окремих штамів з різною ферментативною активністю становило приблизно, як 99 до 1 відсотків, що є в фізіологічних межах. Вміст кокових форм у вмісті сліпих кишок курей-несучок 1-ої дослідної групи був на рівні аналогів контрольної групи. Серед факультативної мікрофлори було виявлено колонії протею та грибків роду Candida, що не перевищували загально допустимі норми. Також було виявлено поодинокі колонії цвілевих грибів, що, на нашу думку, потрапляють у шлунково-кишковий тракт разом з кормом та з навколишнього середовища. Кількість біфідо- та лактобактерій в 1-ій дослідній групі становила 109 - 1010 КУО/г. Всі види мікроорганізмів сліпих кишок курочок 1 -ої дослідної групи знаходилися у фізіологічної межах.
Що стосується 2-ої дослідної групи, яка отримувала комбікорм з рівнем протеїну 15 %, у вмісті сліпих кишок курочок виявлено меншу загальну кількість кишкової палички на один порядок, порівняно з показником у контрольній групі. Також відбувся перерозподіл між окремими штамами з різною ферментною активністю: кількість клітин штамів E. coli з нормальною ферментативною здатністю вірогідно зменшилася до 94% в порівнянні до контролю. Проте дані зміни лежать у фізіологічних межах
(загальна кількість E. coli 105 - 108 КУО/г, а співвідношення штамів кишкової палички може становити (95:5).
Кількість лактобактерій та біфідобактерій, основних представників мікробоценозу, у сліпих кишках птиці цієї дослідної групи становила 1010 КУО/г. Серед факультативної мікрофлори було виявлено й ідентифіковано поодинокі колонії цвілевих грибів, хоча у 1 -ій дослідній групі даного виду мікроорганізмів не було виявлено. Також було виявлено вірогідну меншу чисельність грибків роду Candida та клітин бактерії роду Proteus, що є позитивною ознакою змін у складі мікрофлори курочок.
Отже, можемо констатувати, що видовий склад облігатної мікрофлори вмісту сліпих кишок був представлений, переважно, кишковою паличкою, біфідобактеріями, лактобактеріями, а факультативна мікрофлора - поодинокими штамами протею та цвілевих грибків і грибів роду Candida. Зміни, які відбулися, були в фізіологічних межах і суттєво не впливали на загальний стан птиці.

Література

1. Sood U., Gupta V., Kumar R., Lal S., Fawcett D., Rattan S., Poinern G., Lal R. Chicken Gut Microbiome and Human Health: Past Scenarios, Current Perspectives, and Futuristic Applications. Indian J Microbiol. 2020. V. 60, No 1. P. 2-11 https://doi.org/10.1007/s12088-019-00785-2
2. Орцігр В., Скальскі М., Гавел М., Даниляк А., Марцинкевич
В.Запровадження європейських екологічних стандартів до галузі тваринництва України. Прага-Київ, 2017. - 38 с. URL:
http://ecoaction.org.ua/wp-content/uploads/2018/05/Policy-paper-
ukrainian 007s.pdf.
3. Сичов М. Якщо зменшити сирий протеїн. Наше птахівництво. 2016, №5. с. 59-60.
4. Камінська М.В., Стефанишин О.М., Гунчак А.В. Визначення складу мікрофлори кишечника сільськогосподарської птиці : методичні рекомендації. Львів, 2015. 28 с.

Постер доповіді