Державна дослідна станція птахівництва НААН

Наукові публікації з птахівництва

     

    Інновації у птахівництві: матеріали І міжнародної науково-практичної он-лайн конференції

     

    УДК: 636.5(06)

     

    Інновації у птахівництві: матеріали І міжнар. наук.-практ. он-лайн конф. 8 жовтня 2021 р., Бірки. 88 с.

     

    Збірник містить наукові доповіді І міжнародної науково-практичної он-лайн конференції «Інновації у птахівництві» (8 жовтня 2021 року) з актуальних питань розведення та генетики, годівлі, технологій вирощування та утримання сільськогосподарської птиці, репродукції, лікування та профілактики хвороб, інноваційного менеджменту. Відповідальність за зміст і достовірність публікацій несуть автори наукових доповідей. Точки зору авторів публікацій можуть не співпадати з точкою зору редколегії збірника.
    Збірник розрахований на наукових та науково-педагогічних працівників, студентів ЗВО.

     

    Посвідчення про реєстрацію конференції в УкрІНТЕІ
    № 320 від 18 травня 2021 року

    Постери конференції по птахівництву

УДК: 598.261.7:355.681:341.735

Коретчук Світлана,

молодший науковий співробітник

koretchuk_svitlana@ukr.net;

Гунчак Алла,

д. с.-г. н., завідувач лабораторії

a_gunchak@ukr.net;

Стефанишин Ольга,

к.б.н., старший науковий співробітник

Інститут біології тварин, м. Львів, Україна

Keywords: імунодифіцит у птиці, вирощування перепелів, добавка гумілід, синбіотик білаксан, використання біохімічних добавок, стрес птиці

Однією з важливих проблем промислового птахівництва є профілактика імунодефіцитних станів у птиці, які виникають через недотримання технологічних умов її вирощування та утримання; особливості фізіологічного росту і розвитку птиці певного виду, віку і напряму продуктивності; вплив природних та антропогенних стрес-чинників, тощо [1]. Для нівелювання таких впливів ефективними можуть бути речовини природного походження та препарати пребіотичної, пробіотичної і синбіотичної дії. Зокрема – біологічно активна кормова добавка «Гумілід» (ТУ У 15.7-00493675- 004:2009) та комплексний синбіотик «Білаксан» [2, 3]. З’ясування впливу цих препаратів на формування клітинної ланки імунітету перепелів й було метою наших досліджень [4].

Перепелів японської породи (7-добового віку) сформували у три групи (по 60 голів кожна). Тривалість досліду – два місяці. Птиця контрольної групи (К) отримувала стандартний комбікорм (СК), збалансований за поживними і біологічно активними речовинами; першої дослідної (Д1) – СК + Гумілід (2 мг/кг м. т.), а другої дослідної (Д2) – СК + Білаксан (0,01 г/ гол.). Для імунологічних досліджень використовували кров 29- ,41- та 71-добових перепелів. Експерименти проводили з дотриманням принципів гуманності, викладених у директиві Європейської Спільноти (DIRECTIVE 2010/63/EU).

Встановлено, що порівняно з контролем, загальна кількість Т-лімфоцитів у крові 29-добових перепелів груп Д1 та Д2 була вищою, відповідно, на 10 і 20 % (р<0,01; р<0,001). Тоді як у 41- та 71-добових – число Т-клітин переважало показники аналогів контрольної групи тільки у групі Д2, відповідно, на 9,8 % (р<0,01) і 11,5 % (р<0,001). Водночас, у 29-добової птиці групи Д1 кількість недиференційованих Т-лімфоцитів була нижчою на 8,7 % (р<0,01), а групи Д2 – на 22,7 % (р<0,001). Тоді як у перепілок 41- та 71-добового віку виявлено зниження їх кількості тільки в групі Д2 на 7,2 % (р<0,01) і 10 % (р<0,001), відповідно.

Характеризуючи отримані дані, слід зауважити, що на 29-ту добу життя у птиці групи Д2 кількість недиференційованих Т-активних лімфоцитів вірогідно зменшувалася на 8,2 % (р<0,01), а Т-лімфоцитів із низькою щільністю рецепторів була вищою на 6,9 % (р<0,01), у порівнянні з перепілками групи К. При цьому кількість активних Т-клітин із середньою щільністю рецепторів у групах Д1 і Д2 29-добової птиці підвищувалась на 24,9 % (р<0,05) і 40 % (р<0,05), відповідно. Динаміка кількості Т-активних лімфоцитів у крові птиці групи Д2 свідчить про вірогідне зростання низькоавідних популяцій на 5,8% (р<0,05) в 41- добових та 7,1% (р<0,01) у 71-добових перепелів.

Характер динаміки теофілін-резистентної популяції Т-лімфоцитів був схожим. Зокрема, у 29- і 71-добових перепелів групи Д1 відзначали збільшення кількості низькоавідних популяцій лімфоцитів птиці відповідно на 5 % (р<0,01) і 4,4 % (р<0,05) порівняно з контролем. Встановлено, що

перерозподіл на мембранах ТФР-лімфоцитів у кожному досліджуваному віковому періоді відбувався в бік низько- і середньоавідних популяцій і не супроводжувався появою високоавідних форм. Проте, кількість Т-хелперів із середньою щільністю рецепторів була вищою у 29-добових перепелів другої дослідної групи на 8,1 % (р<0,001) та на 6,8 % (р<0,01) – у 71-добових, а низькоавідних, навпаки – меншою на 9 % (р<0,01) у 29-ти добових перепілок і на 8,0 % (р<0,001) у 71-добових.

Загальна кількість В-лімфоцитів вірогідно збільшувалась у птиці 29- добового віку групи Д1 на 8,8 %, а групи Д2 – на 11,4 %; 41-добового віку груп Д1 і Д2 – на 4,9 % і 8,9 %, відповідно. Разом з цим у 71-добових перепелів встановлено збільшення кількості В-лімфоцитів на 13,2% (р<0,01) в групі Д2.

Отже, застосування перепілкам дослідних груп біологічно активної кормової добавки «Гумілід» та синбіотика «Білаксан» сприяло стимуляції Т-клітинного імунітету, на що вказує збільшення кількості Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій у крові. Також встановлено позитивний вплив «Гуміліду» та «Білаксану» на гуморальну ланку імунітету птиці за рахунок збільшення кількості В-лімфоцитів у крові птиці.

 Література

  1. Стояновський В.Г., Коломієць І.А., Камрацька О.І., Колотницький В.А. Фізіологічний стан організму курчат-бройлерів у критичні вікові періоди при застосуванні імунокорегуючих препаратів на тлі вакцинації. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. 2012. Т. 14, № 3(2). С. 236-239.
  2. Gunchak, A. V., Stepchenko, L. M., Ratych, I. B., & Stefanyshyn, O. M. (2017). Efektyvnist’ vykorystannja spoluk guminovoi’ pryrody  v  racionah perepilok [Efficiency of humin-based compounds in quail diet]. News of Dnipropetrovs’k State Agrarian University, 2, 53–57.
  3. Коцюмбас І.Я., Жила М.І., Шкіль М.І. Пробіотики – необхідна складова при сучасних технологіях вирощування тварин. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. 2013. Т. 15, № 3(2). С. 174-181.
  4. Mudrak, D.I., Vishchur, O.I., Broda, N.A., Ohorodnyk, N.Z., & Solovodzinska, I.Y. (2012). Stan T- i V-klitynnoyi lanok imunitetu v indykiv ta husey za riznoho rivnya vitaminu E u ratsioni [State T- and B-cell immunity in parts of turkeys and geese for various levels of vitamin E the diet]. Biolohiya Tvaryn. 14(1–2), 535–539.

Постер доповіді
Показники клітинної ланки імунітету японських перепелів за впливу кормової добавки «Гумілід» та синбіотика «Білаксан»

META теги для Google Sholar


Hosting Ukraine