У птахівництві є значні перспективи використання геномного редагування для впровадження бажаних ознак, застосування маркерної селекції для прискореного добору продуктивних ліній птиці. Особлива увага приділяється економічним та технологічним можливостям впровадження біотехнологій у птахівництво, що сприяє підвищенню ефективності виробництва та забезпечує безпечну і якісну продукцію.

Дослідження проведено на курях м’ясо-яєчного напряму продуктивності заводської лінії породи Плімутрок білий. Для формування маточного стада застосовано два варіанти відбору: традиційний (базовий) і з використанням показника внутрішньосімейної мінливості маси яєць (новий). Встановлено, що застосування показника внутрішньосімейної мінливості маси яєць у селекції не призвело до істотних відмінностей за основними характеристиками вирощування, проте відзначено тенденцію до покращення якості ремонтного молодняку та вищих показників у потомства від матерів з найменшою варіабельністю ознаки. Це підтверджує доцільність подальшого вивчення та практичного застосування критерію.

Наукові досліди спрямовані на вивчення поєднуваності ліній ОС-3 і ОС-5 і виявлення нових за продуктивними якостями ознак самців, яких використовують як продовжувачів ліній з високими відтворювальними якостями. Внаслідок проведеної селекційно-племінної роботи за показниками продуктивності гуси ІІ дослідної групи (ОС-5 ♂ × ОС-3 ♀) переважали своїх ровесників за несучістю на 3,4 %, запліднюваністю – на 3,9 % та виводом гусенят – на 4,1 %.

Для успішної стимуляції продуктивності у птиці необхідною умовою є досягнення нормативної живої маси і однорідності стада за цією ознакою 80% і більше. Адже вирівняний молодняк яєчної птиці практично завжди виходить на пік яйцекладки відповідно до нормативів за часом, а сам пік вище стандартних показників. При цьому однорідна птиця, як правило, несе і однорідне за масою яйце, що важливо для промислового птахівництва і ще більш важливо для племінного [1].