Державна дослідна станція птахівництва НААН

Наукові публікації з птахівництва

     

    Інновації у птахівництві: матеріали І міжнародної науково-практичної он-лайн конференції

     

    УДК: 636.5(06)

     

    Інновації у птахівництві: матеріали І міжнар. наук.-практ. он-лайн конф. 8 жовтня 2021 р., Бірки. 88 с.

     

    Збірник містить наукові доповіді І міжнародної науково-практичної он-лайн конференції «Інновації у птахівництві» (8 жовтня 2021 року) з актуальних питань розведення та генетики, годівлі, технологій вирощування та утримання сільськогосподарської птиці, репродукції, лікування та профілактики хвороб, інноваційного менеджменту. Відповідальність за зміст і достовірність публікацій несуть автори наукових доповідей. Точки зору авторів публікацій можуть не співпадати з точкою зору редколегії збірника.
    Збірник розрахований на наукових та науково-педагогічних працівників, студентів ЗВО.

     

    Посвідчення про реєстрацію конференції в УкрІНТЕІ
    № 320 від 18 травня 2021 року

    Постери конференції по птахівництву

УДК: 636.5.034:636.082.2

Панькова Світлана

к.с.-г.н., вчений секретар

pankova_sm@i.ua

Державна дослідна станція птахівництва НААН

с. Бірки Харківської області, Україна

Keywords: селекція яєчних курей, фотостимуляція, несучки промислових кросів, жива маса курей, формування рівновагових груп

Для прогресивного розвитку птахівництва важливим є формування однорідних стад за продуктивними, технологічними і функціональними характеристиками, що сприятиме реалізації генетичного потенціалу птиці. Для успішної стимуляції продуктивності у птиці необхідною умовою є досягнення нормативної живої маси і однорідності стада за цією ознакою 80% і більше. Адже вирівняний молодняк яєчної птиці практично завжди виходить на пік яйцекладки відповідно до нормативів за часом, а сам пік вище стандартних показників. При цьому однорідна птиця, як правило, несе і однорідне за масою яйце, що важливо для промислового птахівництва і ще більш важливо для племінного [1].

Проте дані щодо впливу живої маси у молодок на початку яйцекладки на показники несучості подальшого продуктивного циклу доволі суперечливі. В більшості з них не виявлено впливу розділення курочок на групи за живою масою до 18 тижнів на вік настання статевої зрілості [2]. Однак відмічено вплив утримання курей у контрастних однорідних групах за живою масою на їх несучість та збереженість [3]. При цьому птахи з вищою живою масою мали здебільшого вищу масу яйця, але споживали більше корму на 1 кг яєчної маси, ніж птахи з інших вагових груп [4].

 Але більшість подібних досліджень проведена на несучках промислових високопродуктивних кросів, в той час як не менш важливим є отримання інформації про вплив утримання в рамках рівновагових груп, визначених на початку фотостимуляції, на продуктивність для курей генофондних місцевих популяцій.

Для проведення досліджень молодок лінії А новостворюваної породи яєчних курей Бірківська барвиста у віці 17 тижнів індивідуально зважено, оцінено середній показник живої маси та його дисперсію. В залежності від цих показників птицю розділено на три групи: Д1 – легка (<М–0,5σ), Д2 – середня (М±0,5σ) та Д3 – важка вагова група (>М+0,5σ). У подальшому курей утримували в межах класифікаційної групи та оцінювали їх за комплексом продуктивних та адаптивних ознак (маса яєць, несучість та її компоненти, витрати корму).

Жива маса молодок в 17 тижнів варіювала від 1115 до 1905 г, середнє значення становило 1443 г, що дещо вище за оптимальний показник у цьому віці (1230 г) згідно з рекомендаціями по розведенню курей породи Бірківська барвиста (2005). Птиця легкої групи Д1 мала середню живу масу 1277 г, що на 11,5% нижче за середню групу, яка знаходилася на рівні контрольного показника, тобто невідсортованої за живою масою птиці, і була близькою до оптимальної. Кури важкої групи, відповідно переважали середню на 12,7%. При цьому розподіл на рівновагові групи значно знизив варіабельність цієї ознаки в групах – в 3,2-1,9 раз.

За результатами оцінки птиці за 40 тижнів життя встановлено, що несучість на середню несучку за цей період у дослідної птиці в середньому становила 66,5 шт. При цьому найвищий показник 69,9 шт. зафіксовано в легкій групі Д1, найнижчий (64,2 шт.) – у середній групі Д2, різниця між ними становить 8,2%. Важка група Д3 з несучістю 67,3 шт. займає проміжне місце. В той же час статевої зрілості раніше за інші групи досягла саме птиця

важкої дослідної групи (в 150,6 днів), різниця за цим показником з іншими групами становила 4,2-5,9 %.

За масою яєць у віці 30 тижнів несучки всіх груп знаходилися практично на одному рівні – 51,9-52,9 г. При цьому найнижчий показник маси яєць (51,9 г) відмічено в групі легкої птиці, що обумовлено позитивним корелятивним зв’язком між живою масою та масою яєць.

Оскільки птиця споживала однакову кількість корму на 1 голову (17,05 кг за досліджуваний період), то у зв’язку з різним рівнем несучості в групах витрати корму на 10 яєць були різними – найнижчими в легкій групі Д1 (2,44 кг) і найвищими в середній групі (2,66 кг). Важка вагова група займала проміжне місце за цим показником – 2,53 кг.

Таким чином, формування рівновагових груп молодок, крім того, що птиця утримується в соціальній групі з конкурентним потенціалом продуктивності, дає можливість поліпшити зоотехнічні та продуктивні показники всього стада курей. Така система допоможе селекціонеру повністю контролювати живу масу птиці, несучість, а також регулювати споживання корму.

 Література

1. Подобед Л.И. (2020). Однородность стада – решающее звено интенсивной технологии птицеводства. Сучасне птахівництво. №07–08 (212–213), с. 24-27.

2. Lewis, P. D., Perry, G. C., Morris, T. R. (1997). Effect of size and timing of photopenod increase on age at first egg and subsequent performance of two breeds of laying hen. Brit. Poultry Sc. Vol. 38, Is.  2, P. 142150.

3. Lacin, E., Yildiz, A., Esenbuga, N., & Macit, M. (2008). Effects of differences in the initial body weight of groups on laying performance and egg

quality parameters of Lohmann laying hens. Czech Journal of Animal Science, 53(No. 11), 466–471. https://doi.org/10.17221/341-cjas.

4. Udeh, I. (2009). Influence of weight grouping on the short term egg production of two strains of layer type chicken. Animal Research International, 4(3). https://doi.org/10.4314/ari.v4i3.48684.

Постер доповіді
Вплив живої маси курей на початку фотостимуляції на їх яєчну продуктивність

 

Отримати консультацію по технології утримання яєчних курей на сайті ЦОП

Замовити інкубаційні яйця та добовий молодняк яєчних курей "Бірківська барвиста"

META теги для Google Sholar


Hosting Ukraine