Державна дослідна станція птахівництва ІТ НААН

Панькова Світлана

к.с.-г.н., с.н.с., вчений секретар

pankova_sm@i.ua

Державна дослідна станція птахівництва Інституту тваринництва НААН

с. Бірки Харківської області

Keywords: селекція птиці, м’ясо-яєчні кури, маса яєць, продуктивність, Плімутрок білий

У селекції свійської птиці важливим завданням є вдосконалення методів відбору та підвищення надійності прогнозу господарсько-корисних ознак потомків. Традиційні підходи ґрунтуються на індивідуальній оцінці продуктивності та походження, проте вони не завжди враховують внутрішньосімейні особливості варіації ознак. Одним із перспективних напрямів є використання показників варіабельності, що відображають стабільність прояву ознаки у межах родини [1]. Зокрема, мінливість маси яєць може бути додатковим індикатором консолідованості лінії та відображати генетичну однорідність [2]. Врахування цього критерію дозволяє не лише консолідувати лінію за масою яєць, а й  сприяти поліпшенню якісних характеристик ремонтного молодняку. Дослідження подібного підходу є актуальним як у науковому плані, так і для практичного використання у селекційних програмах м’ясо-яєчних курей [3].

Дослідження проведено на курях м’ясо-яєчного напряму продуктивності заводської лінії породи Плімутрок білий. Для формування маточного стада застосовано два варіанти відбору: традиційний (базовий) і з використанням показника внутрішньосімейної мінливості маси яєць (новий). З отриманого при відтворенні молодняку сформовано дві групи – від матерів, відібраних за двома методами. Для аналізу додатково виділено класи матерів залежно від рівня мінливості маси яєць. Впродовж 17 тижнів враховували збереженість, динаміку живої маси (зважування кожні два тижні), середньодобові прирости та якість молодняку при переведенні у доросле стадо (вихід кондиційної молодки, жива маса).

Впродовж всього періоду вирощування птиця обох груп нормально розвивалася, суттєвої різниці за живою масою між новим та базовим способом не встановлено (табл. 1). Середньодобові прирости за 14 тижнів становили 15,6–15,8 г, збереженість молодняку – 95,2–95,6 %.

Таблиця 1. Показники росту і розвитку ремонтного молодняку в групах

Показники	новий	базовий
Жива маса у віці, г
доба	43,6±0,39	44,8±0,46
2	203,6±3,63	201,1±3,91
4	534,0±8,09	510,3±10,22
6	831,3±13,04	823,2±20,36
8	1126,0±21,06	1170,4±23,33
10	1307,3±23,36	1313,1±24,04
12	1449,9±23,54	1480,8±24,05
14	1588,9±26,90	1575,4±26,39
17	1791,0±34,32	1770,1±29,06
Середньодобовий приріст, г	15,77	15,62
Збереженість, %	95,6	95,2
Вихід кондиційної молодки, %	85,4	84,6

 

У віці 17 тижнів при переведенні ремонтного молодняку в доросле стадо було проведено оцінку його якості в групах базового та нового варіантів відбору і додатково в залежності від класу матерів за варіабельністю маси яєць. Збереженість молодняку за 17 тижнів вирощування була на високому рівні і практично не відрізнялася між групами базового і нового способів відбору – 95,2% та 95,6%, відповідно. Водночас цей показник у курчат з різних класів мав незначну варіацію – найвищою збереженість була в 1 класі (96,3%), між 2 і 3 класом різниці не відмічено (95,4%). За виходом кондиційної молодки незначна перевага була на боці птиці від матерів, відібраних новим способом, незалежно від класу. В цілому по цій групі даний показник був на рівні 85,4% і в залежності від класу матерів варіював від 85,1 до 85,9%, в той час як за базового відбору вихід кондиційної молодки становив 84,6%.

Щодо живої маси молодок 17-тижневого віку, то суттєвої різниці між групами не зафіксовано – 1,77 кг по групі базового відбору і 1,791 кг по групі нового способу відбору. Однак в розрізі класів, якими були представлені матері, відібрані новим способом, встановлено перевагу за живою масою молодняку 1 класу – 1,867 кг, що на 4,1-7,3% вище за інші групи. Хоч всі різниці між групами та класами не носили вірогідного характеру, відмічена тенденція до поліпшення якості молодняку при залученні до параметрів відбору показника внутрішньосімейної мінливості маси яєць.

Таким чином, застосування показника внутрішньосімейної мінливості маси яєць у селекції не призвело до істотних відмінностей за основними характеристиками вирощування, проте відзначено тенденцію до покращення якості ремонтного молодняку та вищих показників у потомства від матерів з найменшою варіабельністю ознаки. Це підтверджує доцільність подальшого вивчення та практичного застосування критерію.

Висновок. Залучення показника внутрішньосімейної мінливості маси яєць у відбір курей сприяє покращенню якості ремонтного молодняку, що проявляється у підвищенні виходу кондиційної молодки та перевазі за живою масою окремих груп. Отримані результати свідчать про перспективність використання цього критерію в селекційних програмах з удосконалення м’ясо-яєчних курей.

Література

1. Ferreira, A. A. S. N. de C., Dourado, L. R. B., Biagiotti, D., Santos, N. P. da S., Nascimento, D. C. N., & Sousa, K. R. S. (2019). Methods for classifying coefficients of variation in experimentation with poultry. Comunicata Scientiae, 9(4), 565–574. https://doi.org/10.14295/cs.v9i4.2619.
2. Mulder, H. A., Bijma, P., & Hill, W. G. (2008). Selection for uniformity in livestock by exploiting genetic heterogeneity of residual variance. Genetics Selection Evolution, 40(1), 37–59. https://doi.org/10.1186/1297-9686-40-1-37.
3. Панькова, С., & Катеринич, O. (2024). Варіабельність маси яєць батьківського стада м’ясо яєчних курей та ступінь його консолідації. Вісник аграрної науки, 10, 26–32. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202410-04

Постер доповіді