Державна дослідна станція птахівництва ІТ НААН

Ференц Любов

канд. с-г. наук, пров. н. сп.

  l.v.ferenz@gmail.com

Петрів Михайло

канд. с-г. наук, пров. н. сп.

  dribne.obroshyno@gmail.com

Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН

Львівська обл., с. Оброшине

Федорович Василь

канд. біол. наук, доцент кафедри медико-біологічних дисциплін

fedorovych@lvet.edu.ua

Львівський національний університет ветеринарної медицини та

 біотехнології імені С. З. Ґжицького

м. Львів, вул. Пекарська, 50

Keywords: гусівництво, оброшенські гуси, продуктивність, репродуктивна здатність, селекція птиці

Гусівництво, як перспективна галузь птахівництва, відзначається тим, що за мінімальних затрат праці, кормів і часу забезпечує виробництво високоякісної продукції [1]. Зростання продуктивності птиці на 35–40 % визначається досягненнями у галузі генетики, селекції та племінної справи. Використання сучасних порід і кросів птиці, які мають високий потенціал продуктивності, дасть можливість виробникам птахівничої продукції за оптимальних умов утримання, повноцінної годівлі та належного ветеринарно-санітарного забезпечення досягти високих результатів господарювання. Ефективне ведення племінної роботи є важливою передумовою ресурсозберігаючої технології, яка визначає витрати кормів на одиницю продукції, її якість та прибуток [2, 3].

Збільшення виробництва продукції гусівництва, покращення її якості можливе за рахунок оцінки і раціонального використання наявного генофонду гусей та системи відбору гусей за ознаками несучості [4].

Порівняно з іншими видами сільськогосподарської птиці гуси мають нижчі відтворювальні показники, у тому числі відносно мале статеве відношення самців до самок (співвідношення 1:4). Літературні дані підтверджують необхідність глибшого вивчення біологічних особливостей розведення гусей і розроблення та вдосконалення методів підвищення їх відтворювальних показників при сучасних технологіях утримання. Це визначає актуальність та значущість проведених досліджень.

Метою даних досліджень було підвищення репродуктивних якостей і вдосконалення селекційного стада оброшинської сірої породної групи. Наукові досліди спрямовані на вивчення поєднуваності ліній ОС-3 і ОС-5 і виявлення нових за продуктивними якостями ознак самців, яких використовують як продовжувачів ліній з високими відтворювальними якостями.

Дослідження проводили на клінічно здоровому маточному поголів’ї гусей оброшинської сірої породної групи. Після попередньої оцінки з кращих самців і самок сформовано дві групи у співвідношенні самців і самок 1:4 (по 50 голів в кожній групі): І група – самці лінії ОС-3, спаровані з самками лінії ОС-5; ІІ група – самці лінії ОС-5, спаровані з самками лінії ОС-3. Піддослідних гусей на період парування та яйцекладки (січень – травень) утримували роздільно із забезпеченням належного рівня годівлі та режиму утримання. Перед початком племінного періоду всі самці та самки обох груп були індивідуально оцінені за екстер’єром, типовістю оперення, живою масою. Протягом продуктивного періоду на груповому рівні було проведено облік несучості, заплідненості, виводимості яєць, виводу молодняку. Відбір інкубаційних яєць і контроль за їх зберіганням здійснювали щонайбільше до 10 діб. На підставі обліку визначали показники несучості та яєчну продуктивність. Відтворну здатність визначали за результатами інкубації яєць та оцінкою продуктивності гусок.

Маса яєць є важливим показником для оцінки продуктивних і племінних якостей птиці, оскільки вона корелює зі статевою зрілістю, віком, несучістю та інкубаційними якостями. Тому цей показник можна використовувати як критерій відбору для консолідації лінії [5, 6]. Результати досліджень показали, що середній показник несучості гусок І дослідної групи становив 38,6 шт. яєць середньою масою яйця 160,0 г. В ІІ групі несучість була вищою на 3,4 % і становила 39,9 шт. яєць, проте середня маса яйця була меншою (158,0 г).

Поряд із зважуванням яєць, щоденно, в період інтенсивної яйцекладки, брали їх проміри (довжину і ширину) та визначали індекс їхньої форми. Ці показники у І групі становили: довжина яйця – 85,6 мм, ширина – 55,6 мм, індекс форми 65,6 %, у ІІ групі, відповідно, – 84,8 мм; 55,6 мм; 65,6 %. За цими показниками вірогідної різниці не встановлено, проте продуктивність у гусей ІІ групи була вищою і тривалість яйцекладки відповідно тривала довше на 8 діб.

Дослідження інкубаційних якостей яєць свідчить, що вища запліднюваність була також у ІІ дослідній групі і становила 84,1 %, що на 3,9 % більше, ніж у І групі (80,2 %). Вищим на 4,1 % був і результат виводу гусенят у ІІ групі – 76,5 %.

Таким чином, внаслідок проведеної селекційно-племінної роботи за показниками продуктивності гуси ІІ дослідної групи (ОС-5 ♂ × ОС-3 ♀) переважали своїх ровесників за несучістю на 3,4 %, запліднюваністю – на 3,9 % та виводом гусенят – на 4,1 %.

Література

1. Хвостик В. П. Перспективні напрями ведення гусівництва. Сучасні аграрні технології. 2013. № 8. C. 62–69.

2. Федорович Е.Л., Заплатинський В.С. Сучасний стан та перспективи розвитку гусівництва України. Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С. З. Гжицького. 2015. Т 17, № 3,(63) С. 322-330.

3. Cheng, Y., Rouvier, R., Poivey, J., & Tai, C. (1995). Genetic parameters of body weight, egg production and shell quality traits in the Brown Tsaiya laying duck. Genetics Selection Evolution, 27(5), 459. https://doi.org/10.1186/1297-9686-27-5-459.

4. Cheng, Y. S., Rouvier, R., Hu, Y. H., Tai, J. J. L., & Tai, C. (2003). Breeding and genetics of waterfowl. World’s Poultry Science Journal, 59(4), 509–519. https://doi.org/10.1079/wps20030032.

5. Панькова С. Рівень консолідованості заводської лінії курей породи Плімутрок білий за масою яєць // Інновації у птахівництві : матеріали ІІІ наук.-практ. он-лайн конф., присвяч. Всесвітньому дню яйця, 13 жовтня 2023 р. / ДДСП НААН, Бірки, 2023. – С. 7-10.

6. Hu, Y. H., Poivey, J. P., Rouvier, R., Liu, S. C., & Tai, C. (2004). Heritabilities and genetic correlations of laying performance in Muscovy ducks selected in Taiwan. British poultry science, 45(2), 180–185. https://doi.org/10.1080/00071660410001715777.

Постер доповіді