Оптимізаційна модель виробництва м’яса бройлерів побудована на основі обробки вхідних даних для розрахунку потреби кормів, виробничих та економічних показників й визначення таких оптимальних параметрів, які б забезпечили необхідний обсяг продукції з максимальним прибутком. Для добового обліку потреби кормів та відображення контрольних показників використовуються бази даних кривої росту живої маси і норми годівлі птиці.

Виявлено, що при згодовуванні пробіотика «Гардізен М» валовий збір яєць збільшився у перепелів 2-ї групи на 38,6% (Р<0,001), 3-ї на 49,9% (Р<0,001) та 4-ї на 12,9% (Р<0,001), порівняно з контрольними ровесниками. Необхідно відзначити, що пробіотик підвищує показник несучості за період досліду в 2-ї групи на 38,7% (Р<0,001), 3-ї на 50,0% (Р<0,001) та 4-ї на 13,0% (Р<0,001), порівняно з контрольною групою.

Визначено оптимальну формулу цільової функції математичної моделі розрахунку раціону корму для птиці. Запропонований механізм впливу на хід оптимізації раціону за рахунок уведення в цільову функцію змінних вагових коефіцієнтів балансування показників корму. створено комп’ютеризовану модель розрахунку повнораціонного корму для птиці з обмеженням у кількості обраних компонентів до 50 й до 22 показників балансування раціону. Реалізована опція пошуку раціону з найменшою ціною корму.

Для підвищення ефективності годівлі птиці запропонована методика розрахунку добової норми корму з поступовим щоденним її збільшенням впродовж всього періоду вирощування птиці. При цьому загальна маса згодованого корму має дорівнювати нормативній за тиждень.

Для обліку даних зоотехнічного контролю живої маси птиці створено комп’ютерну програму, яка накопичує дані за період вирощування птиці, обраховує статистичні показники живої маси за вибіркою, розраховує квадратичний сплайн для побудови кривої росту птиці та поліноміальні коефіцієнти для емпіричної функції росту.