Встановлено, що замыни частини соєвої олії шляхом уведення ліпосомальної емульсії в кількості, що становила 20, 30, 40% умісту жиру в кормі, вірогідних відмінностей щодо стану мікробіоценозу встановлено не було. Усі зміни які відбувалися у складі облігатної та факультативній мікрофлори були у рамках фізіологічних норм. При уведенні 50% ліпосомальної емульсії, було відмічено вірогідне зменшення загальної кількості кишкової палички та вірогідні зміни у кількості кокових форм мікроорганізмів. Проте усі показники не перевищували загально допустимі норми.

Видовий склад облігатної мікрофлори вмісту сліпих кишок курей - несучок другої та третьої дослідних груп, яким згодовували комбікорм із рівнем сирого протеїну 15 % (з кормом птиця отримувала високобілковий соняшниковий концентрат «Проглот» та добавку високобілкових дріжджів у кількості 3,5 % та 5 %, відповідно), суттєво не відрізнявся від вмісту сліпих кишок птиці контрольної групи і був представлений, переважно, кишковою паличкою, біфідобактеріями, лактобактеріями та ентерококами. Співвідношення окремих штамів з різною ферментативною активністю становило приблизно, як 98 до 2 відсотків в усіх трьох групах, що є в межах фізіологічної норми. Вміст кокових форм у загальній кількості мікроорганізмів у вмісті сліпих кишок курей-несучок обох дослідних груп був на рівні 6 % кількості таких ж мікроорганізмів у птиці контрольної групи. Серед факультативної мікрофлори було виявлено колонії протею та грибків роду Candida, що не перевищували загально допустимі норми. Також було виявлено поодинокі колонії цвілевих грибів у птиці контрольної групи, що, на нашу думку, потрапляють у шлунково-кишковий тракт разом з кормом та з навколишнього середовища. Кількість біфідобактерій в 2-ій та 3- ій дослідних групах становила 1010-1012 КУО/г. Кількість лактобактерій, одного з основних представників мікробіоценозу, становила 1010 КУО/г в усіх досліджуваних групах птиці. Всі види мікроорганізмів сліпих кишок курочок 2-ої дослідної групи та 3-ої знаходилися в межах фізіологічної норми.

У птиці дослідних груп встановлено зменшення вмісту вільного холестеролу на 2,5 % і 2,8 %, відповідно. При цьому не змінювався відносний рівень етерифікованого холестеролу. Вміст загальних ліпідів та співвідношення їх окремих класів у тканинах печінки курей-несучок. Спостерігали за фізіологічним станом курей, поїданням корму, несучістю. У кінці досліду, який тривав три місяці, провели забій птиці та відібрали хімус сліпих кишок для аналізу складу мікрофлори методом посівів на селективних середовищах.