Державна дослідна станція птахівництва ІТ НААН

Стефанишин Ольга,

к.б.н., с.н.с., провідний науковий співробітник

oliastef@ukr.net

Гунчак Алла,

д.с.-г.н., с.н.с., зав. лабораторії фізіології, біохімії та живлення птиці,

a_gunchak@ukr.net

Сірко Ярослав,

к.с-г.н., с.н.с., провідний науковий співробітник,

yasir@ukr.net

Інститут біології тварин НААН
м. Львів

Птахівництво є світовим лідером серед усіх видів тваринництва. Виробники стикаються з багатьма проблемами під час вирощування, які залежать від типу продуктивності, напряму використання та вимог споживачів. Зрушення в мікробіоценозі кишечника птиці можуть бути спричинені стресом, що пов’язаний з раціоном, наприклад, зі зміною харчових інгредієнтів, антигенами в кормі, патогенними мікроорганізми. Здоров’я кишечника є критично важливим для травлення і засвоєння поживних речовин і, таким чином, є ключовим фактором, що визначає продуктивність [1-3]. Контроль стану мікрофлори кишечника птиці, вивчення закономірностей його заселення залежно від типу годівлі майже не з’ясовані.
З метою дослідження впливу додавання добавки «Модифікована ліпосомальна емульсія» до раціонів курчат-бройлерів на продуктивність і збереженість поголів’я проведено дослід в умовах віварію Інституту біології тварин НААН. Для бройлерів «COBB 500» був виготовлений комбікорм за рецептом збалансованого раціону з урахуванням рекомендацій для максимальної реалізації генетичного потенціалу цього кросу. Курчат 10-добового віку, після попереднього зважування кожної особини, було сформовано у п’ять груп (по 10 голів) – контрольну і чотири дослідні. Співвідношення півник/курочка (в межах групи) становило 4/6. Раціони для курчат-бройлерів дослідних груп різнилися від контрольного якістю та кількістю жиру. Зокрема, в комбікормах для птиці 1-, 2-, 3- та 4-ої дослідних груп частину соєвої олії замінювали шляхом уведення ліпосомальної емульсії в кількості, що становила 20, 30, 40, 50 % від умісту жиру в олії. Упродовж всього періоду проведення досліду слідкували за фізіологічним станом курчат-бройлерів, приростами маси тіла та збереженістю поголів’я. Після дорощування птиці до 45-добового віку було проведено зважування кожної особини з групи та їх забій і відібрано хімус сліпих кишок для аналізу складу мікрофлори методом посівів на селективних середовищах [4].
У складі мікробіоценозу вмісту сліпої кишки бройлерів контрольної та 1-ої дослідної груп вірогідних відмінностей встановлено не було. Усі показники не перевищували загально допустимі норми. Лактозонегативні ентеробактерії та гемолізуючих штамів кишкової палички були виявлені у слідовій кількості. Кількість біфідо- та лактобактерій в обох групах була високою – 1010 КУО/г.
Всі види мікроорганізмів сліпих кишок птиці 2-ої дослідної групи (птиця отримувала 30% ліпосомальної емульсії) зазнавали тенденції до зниження в порівнянні із контрольною групою тварин, але ці значення не були вірогідними. Видовий склад облігатної мікрофлори вмісту сліпих кишок курчат-бройлерів практично не відрізнявся від вмісту сліпих кишок птахів контрольної групи і був представлений переважно кишковою паличкою, біфідобактеріями, лактобактеріями та ентерококами. Співвідношення окремих штамів з різною ферментативною активністю становило приблизно, як 95 до 5 відсотків, що є в межах фізіологічної норми. Серед факультативної мікрофлори було виявлено колонії непатогенного стафілококу, протею, що не перевищували загально допустимі норми. Кількість біфідо- та лактобактерій в 2-ій дослідній групі становила 108–1010 КУО/г.
Вміст сліпої кишки бройлерів 3-ої дослідної групи характеризувався співвідношенням штамів E. coli з нормальною ферментативною активністю до слабоферментуючих штамів, як 94 до 6 на фоні тенденції до зниження загальної кількості кишкової палички. Вміст кокових форм у загальній кількості мікроорганізмів у вмісті сліпої кишки бройлерів 3-ої дослідної групи був на 1,12 % вищий, ніж у птахів контрольної групи. Кількість біфідо- та лактобактерій в 3-ій дослідній групі становила 108–1010 КУО/г.
У вмісті сліпої кишки бройлерів 4-ої дослідної групи було відзначено вірогідне зменшення співвідношення окремих штамів з різною ферментативною активністю, приблизно, як 90 до 10, проте зміни загальної кількості кишкової палички не були вірогідними, порівняно з відповідним показником у контрольній групі. Усі показники не перевищували загально допустимі норми. Також виявлені вірогідні зміни у кількості кокових форм мікроорганізмів. Лактозонегативні ентеробактерії та гемолізуючі штами кишкової палички не перевищували 25 % від загальної кількості мікроорганізмів.
Отже, в результаті застосування для птиці 1-, 2-, 3-ої дослідних груп заміни частини соєвої олії шляхом уведення ліпосомальної емульсії в кількості, що становила 20, 30, 40% умісту жиру в кормі, вірогідних відмінностей щодо стану мікробіоценозу встановлено не було. Усі зміни які відбувалися у складі облігатної та факультативній мікрофлори були у рамках фізіологічних норм. Лише у четвертій групі птиці, яка з кормом отримувала 50% ліпосомальної емульсії, було відмічено вірогідне зменшення загальної кількості кишкової палички та вірогідні зміни у кількості кокових форм мікроорганізмів. Проте усі показники не перевищували загально допустимі норми.

Література

1. Chicken Gut Microbiome and Human Health: Past Scenarios, Current Perspectives, and Futuristic Applications / U. Sood et al. Indian Journal of Microbiology. 2019. Vol. 60, no. 1. P. 2–11. URL: https://doi.org/10.1007/s12088-019-00785-2.
2. Запровадження європейських екологічних стандартів до галузі тваринництва України / В. Орцігр та ін. Прага – Київ : Print Qiuck, ФОП “Попов Дмитро Вікторович”, 2017. 38 с. URL: http://ecoaction.org.ua/wp-content/uploads/2018/05/Policy-paper-ukrainian_007s.pdf.

3. Relationship of the Poultry Microbiome to Pathogen Colonization, Farm Management, Poultry Production, and Foodborne Illness Risk Assessment / X. Xu et al. Journal of Food Protection. 2023. P. 100169. URL: https://doi.org/10.1016/j.jfp.2023.100169.

4. Камінська М., Стефанишин О., Гунчак А. Визначення складу мікрофлори кишечника сільськогосподарської птиці : метод. рек. Львів : ІБТ НААН, 2015. 28 с.

Постер доповіді