Державна дослідна станція птахівництва ІТ НААН

Сірко Ярослав,

к.с-г.н., с.н.с., провідний науковий співробітник,

yasir@ukr.net

Гунчак Алла,

д.с.-г.н., с.н.с., зав. лабораторії фізіології, біохімії та живлення птиці,

a_gunchak@ukr.net

Стефанишин Ольга,

к.б.н., с.н.с., провідний науковий співробітник

oliastef@ukr.net

Інститут біології тварин НААН,
м. Львів

У процесі інтенсифікації галузі перепільництва, спрямованої на підвищення м’ясної і яєчної продуктивності птиці, виникають труднощі, пов’язані із забезпеченням її повноцінними раціонами годівлі. Макро– та мікроелементи повинні надходити в організм в оптимальних кількостях та співвідношеннях з урахуванням виду, віку, фізіологічного стану птиці та напрямку її продуктивності. Тому пошук і впровадження у практику використання біологічно активних речовин, які підвищують поживність та повноцінність раціонів, є одним з основних завдань сучасного птахівництва. Враховуючи результати попередніх досліджень щодо вивчення вікових та органо-тканинних особливостей метаболічних процесів у перепелів у критичні періоди їх росту і розвитку з метою їх корекції, застосовували добавку фосфатидів. Метою роботи було розробити способи корекції мінерального обміну в організмі перепелів у критичні вікові періоди при застосуванні фосфатидів.
Дослід проведено в умовах віварію Інституту біології тварин НААН на двох групах перепілок (контрольна і дослідна) по 50 гол. у кожній з 17- до 72-добового віку. Птиця усіх груп споживала повнораціонний комбікорм (ПРК), збалансований за поживними і біологічно активними компонентами. Перепелам дослідної групи до раціону вводили 2 % фосфатидів. Утримання птиці кліткове, з вільним доступом до корму і води. Температурний і світловий режими відповідали рекомендованим нормам. Для проведення запланованих досліджень здійснено забій птиці 28-, 42-, 72-добового віку по п’ять голів з кожної групи та відібрано біологічний матеріал — тканини печінки, стегнових м’язів, кісток, шкіри та пір’я для біохімічних досліджень. У досліджуваних тканинах визначали вміст Цинку на атомноабсорбційному спектрофотометрі С-115 [1]. Також вівся облік несучості перепелів.
Одержані результати вказують, що у 28-добових перепелів дослідної групи при застосуванні фасфатидів кількість Цинку в тканинах печінки та кістах збільшилась, відповідно, на 3,19 і 2,14 %, порівняно з контрольною групою (табл. 1).

Таблиця 1. Вміст Цинку в тканинах перепелів, мг/кг (M±m, n=5)

Тканини	Вікові періоди
	28-добові	42-добові	72-добові
Контрольна група
Печінка	69,20±2,25	76,74±1,52	68,06±1,93
М’яз стегновий	20,31±1,24	29,61±0,64	40,34±1,42
Кістки	81,54±1,11	85,01±1,60	80,19±1,65
Шкіра	44,93±2,71	35,17±1,03	47,30±1,31
Пір’я	28,49±1,85	30,82±1,47	41,18±1,35
Дослідна група
Печінка	71,41±2,47	79,43±2,33*	64,75±1,43*
М’яз стегновий	20,58±1,69	29,96±1,81	47,13±1,44**
Кістки	83,29±2,57	91,05±1,37*	74,88±0,82
Шкіра	45,85±1,12	26,94±1,76	54,91±1,64**
Пір’я	29,72±1,39	31,27±1,08	39,69±1,23

Вміст елемента в тканинах печінки і кістках продовжував збільшуватись й у наступні вікові періоди у порівнянні з контрольною групою. Однак, на 42-добу нами встановлено найбільшу концентрацію Цинку в цих тканинах як в дослідній, так і в контрольній групах. Так, порівняно з 28-добовими перепелами в тканинах печінки та кістах птиці дослідної групи кількість Цинку зросла на 11,23 і 9,31 % (p<0,05). Очевидно, це пов’язано із збільшенням вмісту токоферолів у кормі в зв’язку з уведенням фосфатидів [2], а також покращенням засвоєння Цинку [3].
У 72-добовому віці рівень Цинку в тканинах печінки та кістах перепілок поступово знижувався. Так, у птиці дослідної групи в печінці і кістках, відповідно, цей показник був нижчим на 9,32 і 10,1 %, у порівнянні з 28-добовими птахами. Очевидно, зниження вмісту Цинку в згаданих тканинах, пов’язано з його використанням на формування яйця.
Встановлено, що додаткове введення до раціонів перепілок 2 % фосфатидів (дослідна група) сприяло підвищенню несучості в першу і другу декади яйцекладки, порівняно з продуктивністю птиці контрольної групи (рис.).

Рис. Несучість птиці, % (М±m, n=50)

Отже, проведені дослідження дають підстави для рекомендації застосування добавки фосфатидів у кількості 2 % до основного раціону перепелів у період з 17- до 72-добового віку з метою корекції мінерального обміну перепілок, підвищення їх продуктивності та покращення якості продукції.

Література

1. Методики досліджень з фізіології і біохімії сільськогосподарських тварин / ред. Н. Довгань. Львів : ВКП «ВМС», 1998. 131 с.
2. Surai P. F., Sparks N. H. C. Comparative evaluation of the effect of two maternal diets on fatty acids, vitamin E and carotenoids in the chick embryo. British Poultry Science. 2001. Vol. 42, no. 2. P. 252–259. URL: https://doi.org/10.1080/00071660120048519.
3. King J. C., Keen C. L. Zinc. Modern Nutrition in Health and Disease. 10th ed. Philadelphia : Lippincott, 2005. P. 271–285.

Постер доповіді