Державна дослідна станція птахівництва ІТ НААН

Пацера Наталія,

заступниця завідувача відділу інформаційного забезпечення, інноваційного провайдингу, стандартизації та метрології

iprinform@ukr.net

Вербицький Сергій,

к.т.н.,завідувач відділу інформаційного забезпечення, інноваційного провайдингу, стандартизації та метрології

tk140@hotmail.com

Охріменко Юрій,

провідний інженер відділу технології м’ясних продуктів

meatipr@ukr.net

Інститут продовольчих ресурсів НААН
м. Київ

На сьогодні м’ясо птиці є переважною сировиною для вітчизняної м’ясної індустрії, тому важливо забезпечувати належну якість м’яса птиці [1], на яку впливають: генетичні характеристики, умови транспортування та передзабійного утримання, забою та первинної переробки, проте найважливішим чинником є корми, раціони та режими годівлі тощо. Наприклад, вади м’яса спричиняються браком певних речовин у кормі [2].
За відомостями [3], така вада курячих грудок, як білі смуги, є характерною для 10–20 % середньоважких та для 35–40 % важких бройлерів, а так звана дерев’яна грудка має місце, відповідно, для 5–10 % та 20 % забитих курчат.
Прогрес галузі дозволив залучити альтернативні методи годівлі з використанням пробіотиків, пребіотиків, фітобіотиків, підкислювачів, кокцидіостатиків та ін. [2] та плануванням раціонів на кожній стадії розвитку птиці з належним залученням вітамінів, мінералів та амінокислот.
Раціон годівлі є сукупністю основних і допоміжних інгредієнтів і добавок, склад яких повинен розв’язувати такі завдання, як:
• регулювання витрат корму;
• прийняття рішення щодо використання того чи іншого корму;
• прогнозування рівнів конверсії корму;
• влив на якість м’яса та його вихід;
• керований вплив на метаболізм і фізіологію травлення;
• вживання та засвоєння основних нутрієнтів;
• кальцинація, формування оперення, пігментація, набуття імунітету й ін.;
• рівень забруднення посліду, підстилки та навколишнього середовища;
• непрямі впливи на здоров’я та благополуччя птиці, які виражаються у збільшенні або зменшенні її відходу;
• рівень гігієни та мікробіологічний стан корму;
• відповідність характеристикам використовуваного технологічного обладнання;
• процес виробництва корму та відповідні витрати (технологія, витрати енергії, фактично використовувані інгредієнти, контроль якості).
Позитивним є вплив на якість курчат-бройлерів годівлі з обмеженням у кормі за відсутності негативних наслідків для приростів птиці. Прямо пропорційне відношення між кількістю витраченого корму та товарною масою тушок не є доведеною. Зростання маси тіла курчати обумовлює генетичний потенціал, а вплив раціону годівлі є менш значним. Втім, надмірне збільшення маси тушок спричиняє відкладення жиру та порушення метаболізму [4]. Крім зменшення небезпеки таких явищ, як асцит і синдром раптової смерті, обмеження у раціоні допомагають розв’язати проблеми з ногами птиці, викликані надмірною її масою. Ефективне обмеження маси бройлера на початкових стадіях відгодівлі завдяки застосуванню програм обмеження раціону і є головним критерієм їхньої доцільності, проте після переходу до повнораціонної годівлі маса починає прискорено збільшуватися.
У цьому сенсі, цікавими є описані у [5] дослідження на курчатах-бройлерах Hubbard x Hubbard, щодо яких застосовували годівлю: 1) досхочу; 2) через добу; 3) щодоби; 4) щогодини (рис. 1). Період обмежень тривав від 7 до 15 доби, після чого до 56 доби бройлери вживали корм досхочу. Остаточний склад тушок у кінці відгодівлі суттєво не залежав від застосовуваного режиму обмежень у кормі, наступне прискорене відновлення маси не спостерігалося.

Рис. 1 Ефективність годівлі за різних режимів обмеження [5]

Література
1. Войцехівська Л.І., Вербицький С.Б., Пацера Н.М., Охріменко Ю.І. Дослідження гребінців птиці як нетрадиційного продукту птахопереробної промисловості. Продовольчі ресурси. 2022. № 10(19), с. 58–65. URL: https://doi.org/10.31073/foodresources2022-19-06.
2. Вербицький С.Б. Раціональна годівля бройлерів є одним з принципових чинників ефективності виробництва м’яса належної якості. Птахівництво.ua. 2021. №7 (43). С. 8-11.

3. Kuttappan V.A., Hargis B.M., Owens C.M. White striping and woody breast myopathies in the modern poultry industry: a review. Poultry Science. 2016. V. 95(11). P. 2724-2733. URL: https://doi.org/10.3382/ps/pew216.

4. Urdaneta-Rincón M., Leeson S. Quantitative and qualitative feed restriction on growth characteristics of male broiler chickens. Poultry Science. 2002. V.81(5). P. 679-688. URL: https://doi.org/10.1093/ps/81.5.679.

5. Yang Y., Iji P., Choct M. Dietary modulation of gut microflora in broiler chickens: A review of the role of six kinds of alternatives to in-feed antibiotics. World’s Poultry Science Journal. 2009. V. 65(01). P. 97-114.

Постер доповіді