Котик Анатолій
д.в.н., с.н.с., старший науковий співробітник
amkotik@ukr.net,
Катеринич Олег
д.с.-г.н., директор
katerinich@ukr.net,
Ісіченко Наталя
к.с.-г.н., в.о. заступника директора з наукової роботи
isichenko.natasha@gmail.com
Державна дослідна станція птахівництва Інституту тваринництва НААН
с. Бірки Харківської області
Антиоксидантна і антимікробна активність (АОА і АМА) корму є важливими показниками якості, які можуть впливати на стан здоров’я тваринного організму. АОА корму протидіє проявам окислювального стресу, що виникає в результаті фізіологічного дисбалансу між рівнями антиоксидантів і оксидантів (вільних радикалів) на користь оксидантів. Антиоксидантний захист тваринного організму базується на ендогенних ферментних та неферментних антиоксидантах, які спільно діють проти вільних радикалів, щоб протистояти їхньому шкідливому впливу на життєво важливі біомолекули. Зменшення шкідливого впливу вільних радикалів можливе шляхом включення в раціон продуктів, багатих на антиоксиданти [1], які допомагають захищати імунні клітини від пошкоджень, викликаних вільними радикалами.
АМА зерна маловідома, однак привертає увагу в зв’язку з забороною використання в тваринництві антибіотиків як стимуляторів продуктивності. Недавно з’явились перші повідомлення про лікувальний ефект зерна, якому властива висока АМА. В умовах експериментального некротичного ентериту бройлерів додавання до раціонів кукурудзи, багатої флавоноїдами – факторами, яким властива антимікробна активність, призвело до зниження смертності та частоти кишкових уражень [2]. В інших дослідженнях при ентериті мишей значну протизапальну активність, як in vitro, так й in vivo, показали лінії кукурудзи, генетично відібрані для експресії високого вмісту флавоноїдів [3]. Рівні загальної АМА і АОА зерна мінливі і знаходяться в широкому діапазоні.
Таким чином, метою наших досліджень було дослідити вплив рівнів антиоксидантної і антимікробної активності корму на показники імунного стану птиці.
Дві групи-аналоги по 45 голів курей яєчної породи Бірківська барвиста утримували в груповій клітковій батареї по 9 голів у клітці (8 курей та 1 півень) з дотриманням рекомендованих технологічних параметрів. В компонентах комбікорму було визначено рівні АОА і АМА і виходячи з цього виготовлено корми для 1 і 2 груп, однакові за якісним складом, поживністю і калорійністю, але з високими та низькими показниками АОА і АМА. Для оцінки впливу АОА і АМА кормів на показники резистентності та імунного стану курей на початку досліду і через 60 днів після переведення на досліджувані раціони визначали кількість еритроцитів, лейкоцитів, вміст гемоглобіну в крові; фагоцитарну активність, бактерицидну активність сироватки крові; концентрацію холестерину в сироватці крові; бактерицидну активність яєчного білка.
В результаті проведених досліджень було визначено характеристики (АОА, АМА, поживність) зразків зерна та інших компонентів кормів для дослідів, складено контрастні за АОА, АМА раціони для першої та другої груп курей. В раціони курей включали кукурудзу, пшеницю, висівки, макуху соняшникову, макуху соєву, дріжджі в таких кількостях, що в 100 г корму містилося 270 ккал обмінної енергії і 17 г «сирого» протеїну; АОА для 1 і 2 груп в аскорбінокислотному еквіваленті становила 12,5 і 23,3 мг/г, відповідно; АМА для 1 і 2 груп в стрептоміциновому еквіваленті складала 2,4 і 2,8 мкг/г, відповідно.
Показники імунного стану та резистентності курей визначали на початку досліду та через 60 днів (табл. 1). Середні кількості еритроцитів і лейкоцитів у крові обох груп курей були у межах норми. Визначення рівнів гемоглобіну в крові курей обох груп на початку досліду і через 60 днів показало значне їх підвищення – на 18,6-17,9% (р<0,05), однак не виходило за межі норми [4], що є свідченням нормального еритропоезу. Різниця між групами за даними гематологічними показниками була незначна.
Таблиця 1. Вплив корму з різними рівнями АОА і АМА на показники імунного стану та резистентності курей
|
Показники |
Період досліду |
Група 1 (n=6) |
Група 2 (n=6) |
||||
|
Гемоглобін, г/л |
початок |
80,99±1,49 |
81,42±0,65 |
||||
|
60 днів |
96,03±0,27 |
95,97±0,37 |
|||||
|
Еритроцити, 109/мл |
початок |
2,81±0,37 |
2,75±0,28 |
||||
|
60 днів |
2,77±0,51 |
2,85±0,38 |
|||||
|
Лейкоцити, 106/мл |
початок |
25,1±0,25 |
24,3±0,53 |
||||
|
60 днів |
24,2±0,80 |
24,6±0,54 |
|||||
|
Холестерин, ммоль/л |
початок |
2,40±0,10 |
2,37±0,13 |
||||
|
60 днів |
2,14±0,06 |
1,83±0,02* |
|||||
|
Фагоцитарна активність, % |
початок |
29,6±2,42 |
28,8±2,2 |
||||
|
60 днів |
31,6±2,08 |
32,9±1,16 |
|||||
|
Бактерицидна активність сироватки крові, % |
початок |
53,9 ± 1,32 |
54,5 ± 1,8 |
||||
|
60 днів |
55,3 ± 1,47 |
56,9 ± 0,9 |
|||||
|
Бактерицидна активність яєчного білка, % |
початок |
81,6±0,48 |
82,1±0,29 |
||||
|
60 днів |
81,1±0,67 |
83,8±0,23* |
|||||
Концентрація холестерину в сироватці крові в обох групах курей на початку досліду була на однаковому рівні та відповідала показникам норми. Через 60 днів спостерігали зниження цього показника, причому в другій групі (з вищими показниками АОА та АМА) цей показник виявився на 14,5 % нижчим відносно першої (р<0,05). Зменшення рівня холестерину в сироватці крові може бути пов’язане зі змінами функцій гепатоцитів і метаболізму жовчних кислот.
Одним із основних механізмів неспецифічної резистентності організму є фагоцитарна активність мікро- та макрофагів. В нашому досліді фагоцитарна активність нейтрофілів виявилась на одному рівні в обох групах. При цьому цей показник зростав через 60 днів згодовування птиці експериментальних кормів – на 6,7-14,2% відносно початку. Однак це підвищення недостовірне.
Визначення показників бактерицидної активності сироватки крові і яєчного білка відносно Escherichia coli показало їх незначну мінливість протягом досліду. Кореляція цих показників (при df=6; r = 0,70) статистично незначна, однак бактерицидна активність яєчного білка може бути важливим інтегральним показником неспецифічної резистентності організму птиці. Окрім цього, через 60 днів експерименту бактерицидна активність яєчного білка у курей другої групи, які споживали корм з вищими АОА та АМА, виявилась більшою, ніж у курей першої групи, на 3,3 % (р <0,05).
Таким чином, підвищення антиоксидантної і антимікробної активності корму шляхом модифікації складу раціону сприяє посиленню бактерицидної активності яєчного білка, що вказує на посилений антибактеріальний захист ембріона в процесі інкубації. Відмічена тенденція до підвищення гематологічних показників та посилення фагоцитарної й бактерицидної активності сироватки крові у курей, яким згодовували корм з вищими АОА й АМА, потребує подальших досліджень щодо впливу цих параметрів на показники резистентності та імунного стану курей.
Література
1. Shahidi F., Ambigaipalan P. Phenolics and polyphenolics in foods, beverages and spices: Antioxidant activity and health effects – A review. Journal of Functional Foods. 2015. Vol. 18. P. 820–897. URL: https://doi.org/10.1016/j.jff.2015.06.018.
2. Inclusion of high-flavonoid corn in the diet of broiler chickens as a potential approach for the control of necrotic enteritis / V. Buiatte et al. Poultry Science. 2022. Vol. 101, no. 5. P. 101796. URL: https://doi.org/10.1016/j.psj.2022.101796.
3. Intestinal Mucosal Barrier Function Restoration in Mice by Maize Diet Containing Enriched Flavan-4-Ols / B. Wu et al. Nutrients. 2020. Vol. 12, no. 4. P. 896. URL: https://doi.org/10.3390/nu12040896.
4. Біохімічні методи дослідження крові тварин : метод. рекомендації / В.І.Левченко та ін. Київ. 2004. 10 с.
Постер доповіді




