Державна дослідна станція птахівництва ІТ НААН

Кирилів Б.Я.
д.с.-г.н., провідний науковий співробітник;
kby@ukr.net
Гунчак Алла,
д.с.-г.н., с.н.с., зав. лабораторії фізіології, біохімії та живлення птиці,
a_gunchak@ukr.net
Інститут біології тварин НААН,
м. Львів

Підшлункова залоза є основним органом, що продукує гідролітичні ензими, які забезпечують розщеплення протеїнових, вуглеводних і ліпідних компонентів корму. При цьому активність ензимів залежить від багатьох чинників, зокрема від виду, кросу, статі, фізіологічного стану, віку птиці. Для реалізації гентичного потенціалу сільськогосподарської птиці важливим є розуміння динаміки активності ензимів у критичні періоди її росту і розвитку [1, 2].
Нами представлено фрагмент комплексних досліджень, який стосується власне особливостей динаміки ліполітичної активності ензимів підшлункової залози курей у зв’язку з віком та метаболічними процесами в організмі. Встановлено, що ліполітична активність ензимів підшлункової залози найнижчою була у добових курчат і різко збільшувалась у 6-добового молодняку на 73,42 од.акт/г.тк (у 7 разів ), порівняно з добовими. У період з 6-ти до 60-добового віку курчат ліполітична активність суттєво не змінювалась і зростала на 15,6 % (р<0,05) на 90-ту добу життя птиці та на 18 % на 120-ту добу, порівняно з попередніми віковими періодами. Водночас, за період із 120-ти до 150-добового віку активність ензимів знизилась на 11,5 % (р<0,05).

У контексті цих змін цікавими є результати аналізу рівня загальних ліпідів у тканинах підшлункової залози. Виявлено, що ліполітична активність у зразках тканин цього органу корелює з вмістом загальних ліпідів. Так, найбільший вміст загальних ліпідів у тканинах печінки спостерігався у добових курчат і становив 10,04±0,12 г%, а в 6-добових курчат він знижувався вдвічі (р<0,001).
Відомо, що після першої годівлі у курчат активується ліпогенез у печінці і посилюється гепатоентеральний транспорт ліпідів, що депонувались у печінці під час ембріогенезу. Цьому сприяє наявність у птахів жовчного протоку, який окремо відкривається в дванадцятипалу кишку за рахунок чого відбувається безпосередній транспорт ліпідів з печінки у кишечник. Завдяки цьому печінка добових курчат звільняється від депонованих та синтезованих за час ембріогенезу ліпідів і в ній створюються умови для метаболічних процесів. А ліпіди, що потрапили в кишечник разом з жовчю, беруть участь у стимуляції активності ліполітичних ензимів, що сприяє всмоктуванню жиророзчинних вітамінів.

Досить різке зниження концентрації загальних ліпідів до 2,78±0,18 г% (р<0,001) спостерігалося у 60-добових курчат, порівняно з 30-добовими (4,16±0,17 г%) у тканинах печінки. Водночас у тканинах підшлункової залози спостерігається вихід на плато з добового віку до 60-добового. Подальше зниження рівня тотальних ліпідів у тканинах на 30- та 60-добу відбувається під дією гормону росту, кількість якого в цей період зростає, що зумовлює інтенсивний ріст організму, а отже і збільшення витрат енергії на його розвиток.
Становить інтерес те, що з 120-добового віку вміст загальних ліпідів зростає у всіх досліджуваних тканинах (р<0,001), що пов’язано з періодом початку яйцекладки, під час якого зростає естрогенна функція яєчників та активність синтетази жирних кислот, що викликає різке зростання синтезу ліпідів у печінці. На 150-ту добу життя курей активність ліпази знижується у досліджуваних нами підшлунковій залозі та печінці.
Певних змін у процесі росту курчат зазнавав і вміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів. Варто зазначити, що цей показник у досліджуваних тканинах курчат був найвищим в першу добу їхнього життя, а далі ‒ знижувався аж до 60-добового віку. Високий уміст продуктів пероксидації ліпідів в добових курчат зумовлений стресом та адаптацією організму до умов нового середовища. Починаючи з 90-добового віку відбувається значне зростання концентрації ГП ліпідів у тканинах підшлункової залози. Обернені зміни характерні для печінки, а саме ‒ з 90-добового віку рівень ГП ліпідів знижується аж до 120-добового, а далі зростає до 150-добового.
У тканинах печінки рівень ТБК-активних продуктів був найвищим на першу добу життя курчат і знижувався до 30-добового віку. У подальшому в процесі росту курчат, концентрація ТБК-активних продуктів у тканинах печінки поступово зростала до 90-добового віку, що пов’язано з накопиченням у цей період у печінці неетерифікованих жирних кислот. Встановлено збільшення рівня ТБК-активних продуктів в підшлунковій залозі у 3,42 рази (р<0,05) у 90-добових курчат, порівняно до 60-добових, що є наслідком зростання активності функціонування підшлункової залози. При цьому в ній збільшується кількість тотальних ліпідів та неетерифікованих жирних кислот, що у свою чергу й викликає зростання рівня пероксидації ліпідів.
Таким чином, встановлено динаміку активності ліполітичних ензимів у тканинах підшлункової залози курей у зв’язку з їх віком та порівняно з попереднім досліджуваним віковим періодом: добові курчата < 6-добові > 30-добові < 60-добові < 90-добові < 120-добові > 150-добові. Показано, що ліполітична активність підшлункової залози корелює з вмістом загальних ліпідів в цьому органі та в печінці.

Література

1. Kyryliv B. Y., Hunchak A. V., Stefanyshyn О. М. Activity of hydrolytic enzyme in the poultry of different species. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 2018. Vol. 20, no. 89. P. 95–99. URL: https://doi.org/10.32718/nvlvet8918.
2. Харченко Л. П., Ликова І. О. Становлення ферментативного апарату травної системи птахів у пренатальному і ранньому постнатальному періоді онтогенезу. Біологія та екологія. 2016. Т. 2, № 2. С. 86–93.

Постер доповіді