Державна дослідна станція птахівництва ІТ НААН

Гунчак Алла,

a_gunchak@ukr.net

д.с.-г.н., с.н.с., зав. лабораторії фізіології, біохімії та живлення птиці,

Стефанишин Ольга,

oliastef@ukr.net

к.б.н., с.н.с., провідний науковий співробітник

Сірко Ярослав,

yasir@ukr.net

к.с-г.н., с.н.с., провідний науковий співробітник,

Інститут біології тварин НААН м. Львів

Використання у птахівництві антибіотиків як стимуляторів росту розглядається як фактори ризику для здоров’я людей у зв’язку з можливим виникненням мікробної резистентності [1]. Тому особливу цінність становлять пошук і розробка препаратів рослинного походження, які є фізіологічними для організму, екологічно безпечними, здатними підвищувати стійкість молодняку і дорослої птиці до несприятливих чинників навколишнього середовища [2]. До них слід віднести препарати з листя евкаліпта, які використовуються в медичній практиці, однак, практично не застосовуються у ветеринарії, а тому потребують поглибленого й усебічного вивчення.
Нами представлено фрагмент комплексних досліджень впливу фітопрепарату, що володіє фітонцидними та бактерицидними властивостями, на метаболічні процеси, мікробіоценоз кишечнику та показники резистентності птиці різних видових та продуктивних груп.
У своїх дослідах ми використовували свіжоприготовлений настій з листя евкаліпта. Для його приготування 20 г сухого листя евкаліпта прутовидного (лат. Eucalyptus viminalis) заливали 200 мл перевареної води і настоювали на киплячій водяній бані протягом 15 хвилин. Охолоджували при кімнатній температурі впродовж 45 хвилин, проціджували, залишок відтискали до процідженого настою. Об’єм настою доводили перевареною водою до 200 мл.
З літератури відомо, що листки евкаліпта володіють фітонцидними, антисептичними та протизапальними властивостями. Вони згубно діють на грампозитивні та грамнегативні мікроби, негативно впливають на гриби і найпростіші. Тому, перед початком досліду в умовах in vitro, ми провели дослідження, де порівнювали чутливість кишкової палички, виділеної зі сліпих кишок курей-несучок, до антибіотику тетрацикліну і досліджуваного нами препарату. Для цього використовували поживний агар для визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків (середовище АГВ) із вмістом триптичного гідролізату кільки 25,0 г/л, крохмалю розчинного 0,5 г/л, натрію фосфорно-кислого двозаміщеного 1,0 г/л, агару 13,5 г/л при рН-7,4±0,2. На поверхню агарового середовища наносили і рівномірно розподіляли, відповідно приготовану суспензію клітин слабкоферментуючого штаму кишкової палички, виділеної із сліпих кишок курей. Далі накладали чотири диски – з тетрацикліном (диск № 1‒ вміст антибіотика у диску, вказаний на етикетці, відповідав рекомендаціям ВООЗ), з настоєм евкаліпту різних концентрацій (диск № 2 – концентрація, фітопрепарату, яка використовувалась для випоювання птиці, диск № 3 – вдвічі нижча концентрація) і з водою (диск № 4). Встановлено, що зона затримки росту мікроорганізмів навколо диску з антибіотиком тетрацикліном становила 29 мм, а навколо диску з фітопрепаратом, концентрація якого відповідала концентрації що використовувалась у досліді – 12 мм. Отже, слабкоферментуючий штам Escherichia coli є чутливим до антибіотика тетрацикліну й фітопрепарату у формі 10 % настою евкаліпту.
Для проведення досліду на тваринах з добових курчат-бройлерів кросу КОББ-500 за принципом груп-аналогів було сформовано дві групи – контрольну і дослідну (по 30 голів у кожній). Птиця всіх груп отримувала комбікорм, збалансований за поживними і біологічно–активними речовинами. Курчатам дослідної групи випоювали настій з листя евкаліпту з розрахунку 0,8 мл/кг м.т. з додаванням аскорбінової кислоти (5 мг/л фітопрепарату).
За результатами визначення кількісного і якісного складу мікрофлори сліпих кишок бройлерів дослідної групи (у 42-добовому віці), яким випоювали фітопрепарат з добавкою аскорбінової кислоти впродовж всього періоду досліду, було відзначено збільшення кількості кишкової палички з нормальною ферментативною активністю на 2,50 %, зменшення кількості кишкової палички з слабко вираженими ферментативними властивостями на 2,49 % порівняно з відповідним показниками курчат контрольної групи. Кількість кокових форм у мікробіоті вмісту сліпої кишки бройлерів дослідної групи була на 4,19 % меншою, ніж у курчат контрольної групи (р<0,05). Співвідношення штамів кишкової палички з нормальною ферментативною активністю до слабкоферментуючих штамів становило 99 до 1. У вмісті сліпої кишки бройлерів дослідної групи не ідентифіковано паличок протею, лактозонегативних ентеробактерій та гемолізуючих штамів кишкової палички.
Таким чином, випоювання курчатам-бройлерам настою з листя евкаліпту з добавкою вітаміну С впродовж всього періоду вирощування, починаючи з 10-добового віку, проявляло сануючий позитивний вплив на мікробіоценоз сліпої кишки досліджуваної птиці.

Література

1. Інноваційні природні біостимулятори у виробництві курячих яєць без антибіотиків / В. Ясько та ін. Аграрний вісник Причорномор’я. 2021. № 98. С. 122–128. URL: https://doi.org/10.37000/abbsl.2021.98.20.
2. Чудак Р. Ехінацея пурпурова у раціонах курей-несучок. Тваринництво України. 2007. №3. С. 21-23.

Використання у птахівництві антибіотиків як стимуляторів росту розглядається як фактори ризику для здоров’я людей у зв’язку з можливим виникненням мікробної резистентності [1]. Тому особливу цінність становлять пошук і розробка препаратів рослинного походження, які є фізіологічними для організму, екологічно безпечними, здатними підвищувати стійкість молодняку і дорослої птиці до несприятливих чинників навколишнього середовища [2]. До них слід віднести препарати з листя евкаліпта, які використовуються в медичній практиці, однак, практично не застосовуються у ветеринарії, а тому потребують поглибленого й усебічного вивчення.

Нами представлено фрагмент комплексних досліджень впливу фітопрепарату, що володіє фітонцидними та бактерицидними властивостями, на метаболічні процеси, мікробіоценоз кишечнику та показники резистентності птиці різних видових та продуктивних груп.

У своїх дослідах ми використовували свіжоприготовлений настій з листя евкаліпта. Для його приготування 20 г сухого листя евкаліпта прутовидного (лат. Eucalyptus viminalis) заливали 200 мл перевареної води і настоювали на киплячій водяній бані протягом 15 хвилин. Охолоджували при кімнатній температурі впродовж 45 хвилин, проціджували, залишок відтискали до процідженого настою. Об^’єм настою доводили перевареною водою до 200 мл.

З літератури відомо, що листки евкаліпта володіють фітонцидними, антисептичними та протизапальними властивостями. Вони згубно діють на грампозитивні та грамнегативні мікроби, негативно впливають на гриби і найпростіші. Тому, перед початком досліду в умовах in vitro, ми провели дослідження, де порівнювали чутливість кишкової палички, виділеної зі сліпих кишок курей-несучок, до антибіотику тетрацикліну і досліджуваного нами препарату. Для цього використовували поживний агар для визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків (середовище АГВ) із вмістом триптичного гідролізату кільки 25,0 г/л, крохмалю розчинного 0,5 г/л, натрію фосфорно-кислого двозаміщеного 1,0 г/л, агару 13,5 г/л при рН-7,4±0,2. На поверхню агарового середовища наносили і рівномірно розподіляли, відповідно приготовану суспензію клітин слабкоферментуючого штаму кишкової палички, виділеної із сліпих кишок курей. Далі накладали чотири диски – з тетрацикліном (диск № 1‒ вміст антибіотика у диску, вказаний на етикетці, відповідав рекомендаціям ВООЗ), з настоєм евкаліпту різних концентрацій (диск № 2 – концентрація, фітопрепарату, яка використовувалась для випоювання птиці, диск № 3 – вдвічі нижча концентрація) і з водою (диск № 4). Встановлено, що зона затримки росту мікроорганізмів навколо диску з антибіотиком тетрацикліном становила 29 мм, а навколо диску з фітопрепаратом, концентрація якого відповідала концентрації що використовувалась у досліді – 12 мм. Отже, слабкоферментуючий штам Escherichia coli є чутливим до антибіотика тетрацикліну й фітопрепарату у формі 10 % настою евкаліпту.

Для проведення досліду на тваринах з добових курчат-бройлерів кросу КОББ-500 за принципом груп-аналогів було сформовано дві групи – контрольну і дослідну (по 30 голів у кожній). Птиця всіх груп отримувала комбікорм, збалансований за поживними і біологічно–активними речовинами. Курчатам дослідної групи випоювали настій з листя евкаліпту з розрахунку 0,8 мл/кг м.т. з додаванням аскорбінової кислоти (5 мг/л фітопрепарату).

За результатами визначення кількісного і якісного складу мікрофлори сліпих кишок бройлерів дослідної групи (у 42-добовому віці), яким випоювали фітопрепарат з добавкою аскорбінової кислоти впродовж всього періоду досліду, було відзначено збільшення кількості кишкової палички з нормальною ферментативною активністю на 2,50 %, зменшення кількості кишкової палички з слабко вираженими ферментативними властивостями на 2,49 % порівняно з відповідним показниками курчат контрольної групи. Кількість кокових форм у мікробіоті вмісту сліпої кишки бройлерів дослідної групи була на 4,19 % меншою, ніж у курчат контрольної групи (р<0,05). Співвідношення штамів кишкової палички з нормальною ферментативною активністю до слабкоферментуючих штамів становило 99 до 1. У вмісті сліпої кишки бройлерів дослідної групи не ідентифіковано паличок протею, лактозонегативних ентеробактерій та гемолізуючих штамів кишкової палички.

Таким чином, випоювання курчатам-бройлерам настою з листя евкаліпту з добавкою вітаміну С впродовж всього періоду вирощування, починаючи з 10-добового віку, проявляло сануючий позитивний вплив на мікробіоценоз сліпої кишки досліджуваної птиці.

Література

1. Інноваційні природні біостимулятори у виробництві курячих яєць без антибіотиків / В. Ясько та ін. Аграрний вісник Причорномор’я. 2021. № 98. С. 122–128. URL: https://doi.org/10.37000/abbsl.2021.98.20.

2. Чудак Р. Ехінацея пурпурова у раціонах курей-несучок. Тваринництво України. 2007. №3. С. 21-23.

Постер доповіді