Державна дослідна станція птахівництва ІТ НААН

Скляр Олександр,
к.т.н., професор
oleksandr.sklyar@tsatu.edu.ua
Скляр Радміла,
к.т.н., доцент
radmila.skliar@tsatu.edu.ua
Таврійський державний агротехнологічний університет
імені Дмитра Моторного, м. Запоріжжя

Відповідно до наказу Головного державного інспектора ветмедицини «Про затвердження Ветеринарно-санітарних правил для птахівничих господарств і вимог до їх проектування» від 03.07.2001 р. № 53 та законами України «Про відходи» та «Про охорону навколишнього природного середовища» пташиний послід потрібно вивозити у цех переробки на пудрет або зберігати в послідосховищах для біотермічного знезаражування. Вивезення посліду на поля без знезаражування забороняється.

Основною проблемою та складністю при оцінці негативного впливу птахівничих підприємств на навколишнє середовище є його дифузний характер, розосередження на великій території та практично відсутність точкових джерел викиду та скидання [1]. Це значно ускладнює отримання фактичних значень, що відображають рівень негативного впливу на окремі компоненти довкілля.

Натурні обстеження сільгосппідприємств показали, що більшість господарств занижують обсяги посліду, що утворюється, представляючи його повністю внесеним у ґрунт навіть за відсутності достатніх власних площ та документів на передачу їх іншим організаціям. Негативний вплив на навколишнє середовище в птахівничих підприємствах надають такі об’єкти [1, 2]: приміщення для утримання птиці, послідосховища, установки та майданчики компостування, техніка для внесення органічних добрив тощо, гідроізоляція основи та стін, наявність збірників рідких стоків та водовідвідних канав по периметру сховища/майданчика не завжди виконуються і є основними причинами негативного впливу на навколишнє середовище.

У ряді господарств має місце недостатня кількість сільськогосподарських угідь для повного використання посліду як органічного добрива, що призводить до застосування підвищених доз внесення та неминучого попадання частини посліду у водні об’єкти та ґрунтові води [2, 3]. Результати спостережень показують, що багато сховищ переповнені, надлишкові маси посліду складуються навалом, що призводить до забруднення території сховищ по периметру, стіканню рідкої фракції за межі сховища.

Негативному впливу піддаються, перш за все, основні компоненти природного середовища: ґрунт, поверхневі води та атмосферне повітря. До об’єктивних причин ситуації можна віднести недоліки матеріально-технічної бази та диспаритет цін в аграрному секторі, а також суб’єктивні причини з організації робіт накопичення, зберігання та використання посліду керівництвом сільськогосподарських підприємств.

Аналіз застосовуваних методів підготовки посліду до використання показав [3, 4], що основним способом підготовки залишається тривала витримка їх у сховищах, часто не герметичних, що не є ефективним методом, оскільки не забезпечує виконання агрохімічних та санітарно-гігієнічних вимог.

Однією з вимог безпечного використання органічних добрив є відповідність доз внесення поживних речовин групи NPK екологічним вимогам. Такий підхід у сільськогосподарських підприємствах відсутній, вміст поживних речовин у посліді не контролюється та не враховується при внесенні органічних добрив у ґрунт.

На екологічну обстановку птахівничих ферм негативний вплив мають зливові стоки з території ферм, які мають у своєму складі значний вміст забруднюючих речовин. Як правило, на фермах зливові стоки стікають по нахилу території на рельєф навколишньої місцевості. Щоб запобігти їх попаданню у водні джерела, навколо ферм і особливо нижче ферм по ухилу, обладнуються захисні канави або обвалування. Однак, на деяких фермах такі споруди відсутні і забруднені зливи скидаються у відкриті меліоративні канави.

Птахівницьке підприємство як джерело негативного на довкілля - дуже складна система з безліччю взаємозалежних показників. Основний негативний вплив на навколишнє середовище відбувається за втрат таких біогенних елементів як азот (N) і фосфор (P) [5]. При цьому хімічні сполуки азоту становлять найбільшу небезпеку через їх рухливість у повітряному, водному та ґрунтовому середовищі. Викиди закисів азоту N₂O мають значний вплив на парниковий ефект. Отже, основними індикаторами негативного на довкілля є біогенні елементи - азот і фосфор. При цьому в більшості країн азот є головним індикатором оцінки негативного впливу під час обирання технологій виробництва птахівницької продукції.

На підставі вищевикладеного прийнято, що для обґрунтування екологічної складової критеріїв оцінки технологій утилізації посліду як індикатор необхідно використовувати надходження азоту до навколишнього середовища (втрати).

Література

1. Тертична О.В., Бородай В.П. Екологічні засади розвитку промислового птахівництва. Агроекологічний журнал. 2015. №2. С. 6-12.

2. Скляр О.Г. Дослідження способів утилізації відходів птахівництва і тваринництва. Сучасні проблеми та технології аграрного сектору України. Зб. наукових-праць. Ніжин, 2019. Вип. 12. С. 298-304.

3. Григоренко С. М., Скляр Р. В. Конверсії вторинної сировини в повноцінну продукцію сільського господарства. Технічне забезпечення інноваційних технологій в агропромисловому комплексі: Мат. ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. Мелітополь: ТДАТУ, 2020. С. 284-290.

4. Комар А. С. Сучасні запатентовані способи переробки посліду птахів. Науковий вісник ТДАТУ. Мелітополь, 2021. Вип. 11. Т. 2. №15. URL: http://www. tsatu. edu. ua/tstt/wp-content/uploads/sites/6/naukovvi -visnvk-tdatu-2021 -vypusk-11 -tom-2. pdf

5. Григоренко С.М. Адаптивні методи утилізації відходів птахівництва. Науковий вісник ТДАТУ. Мелітополь: ТДАТУ, 2021. Вип. 11. Т. 1.

Постер доповіді