Державна дослідна станція птахівництва ІТ НААН

Панькова Світлана

к.с.-г.н., с.н.с., вчений секретар

pankova_sm@i.ua

Державна дослідна станція птахівництва НААН

с. Бірки Харківської області, Україна

Консолідованість популяції певним чином характеризує стійкість успадкування ознак наступними поколіннями тварин. Очевидно, що найбільшу продуктивність можна отримати від відселекціонованих, консолідованих за багатьма ознаками груп тварин [ 1]. Для птиці одним із найважливіших показників є маса яєць, тому підвищення середньої маси яєць та консолідація ліній і гібридів за цією ознакою є і надалі залишатиметься одним із основних завдань селекції курей [2]. Підтверджена вікова зміна маси яєць та її мінливості, що пов’язано з фізіологічними змінами, які відбуваються в організмі, а також напрямом продуктивності, породою і навіть умовами годівлі й утримання птиці [3]. Водночас для курей промислових стад висока однорідність за цією ознакою має важливе значення при автоматичному зборі, сортуванні, пакуванні яєць. Для батьківських стад висока мінливість маси яйця, з одного боку, розширює можливість відбору, а з іншого, свідчить про низьку консолідацію лінії, особливо за великої варіабельності яєць в межах родини. Тому постійний контроль внутрішньосімейної мінливості маси яєць є важливим завданням для підвищення рівня консолідованості стада на різних етапах селекції ліній.

Роботу виконано на експериментальній фермі «Збереження державного генофонду сільськогосподарської птиці» ДДСП НААН на м’ясо-яєчних курях заводської лінії Г2 породи Плімутрок білий. У досліді вивчали масу яєць у віці 26, 30, 34 та 52 тижні життя та її мінливість в межах кожної оціненої родини. Для оцінки рівня консолідованості використовували метод, запропонований Полупаном Ю.П. [4].

Таблиця 1 ілюструє динаміку маси яєць та її внутрішньосімейної мінливості впродовж продуктивного періоду, а також коефіцієнти фенотипічної консолідованості лінії за цими показниками. У віці 26 тижнів маса яєць в середньому по лінії була невисокою - 50,7 г, надалі відмічено поступове зростання цього показника від 57,4 г у віці 30 тижнів до 65,3 г - в 52 тижні. Мінливість маси яєць в середньому по лінії залежно від віку птиці коливалася від 7,1 до 8,1% і найвищою була у найбільш ранньому віці. Слід зазначити, що у розрізі сімей зафіксовано варіювання цього показника від 1,9% до 30,6%, що свідчить про низьку консолідованість лінії за масою яєць.

Таблиця 1. Динаміка маси яєць, її внутрішньосімейної мінливості та рівня консолідованості заводської лінії курей

Вік птиці, тижні	Маса яєць, г	Коефіцієнт мінливості, %	Кількість сімей, %	Коефіцієнт консолідованості, %
26	50,7	8,1	37,5	0,21
30	57,4	7,1	50,0	8,97
34	60,6	7,5	48,6	7,23
52	65,3	8,0	30,6	7,05

Оцінка кількості сімей, що мають показники внутрішньосімейної мінливості маси яєць нижче 7%, показала збільшення частки таких сімей з віком птиці (табл. 1). У віці 26 тижнів родин з мінливістю маси яєць, меншою за 7%, в лінії налічувалося 37,5%, а у віці 30 тижнів їх кількість зросла до 50%. Водночас наприкінці періоду використання несучок (у 52 тижні життя) відмічено зниження числа сімей із заданим рівнем внутрішньосімейної мінливості маси яєць до 30,6%. Оскільки саме в цьому віці відбувається відбір яєць на інкубацію для відтворення наступного покоління, таке збільшення варіативності їх маси небажане.

В таблиці 1 наведено також коефіцієнти фенотипічної консолідованості племінного ядра заводської лінії Г2 за масою яєць в різному віці. Слід зауважити суттєве підвищення цього параметра з віком птиці, що узгоджується з позитивною віковою динамікою кількості сімей з низькою мінливістю маси яєць. У віці 26 тижнів відмічено найнижчий коефіцієнт фенотипічної консолідованості - 0,21%, що підтверджується високою мінливістю маси яєць у цьому віці, яка зазвичай характерна для початкового періоду яйцекладки. Максимальний рівень консолідованості зафіксовано за показником маси яєць у 30-тижневому віці, за яким зазвичай здійснюють відбір кращої птиці для подальшої селекційної роботи. Однак цей коефіцієнт доволі низький (8,97%), що свідчить про недостатню консолідованість заводської лінії курей.

Таким чином, високі показники мінливості маси яєць в межах сім’ї, незначна частка сімей з варіабельністю цього показника нижче 7% та низькі коефіцієнти фенотипічної консолідованості вказують на невисокий рівень консолідованості заводської лінії Г2 м’ясо-яєчних курей. Використання при відборі птахів внутрішньосімейної мінливості маси яєць сприятиме звуженню фенотипової мінливості нащадків та консолідації стада за даною селекційною ознакою.

Література

1. Семенова Е. І. Щодо «консолідації» в породоутворенні. Розведення і генетика тварин. 1999. Вип. 31-32. С. 226-228.

2. Leenstra F., Ten Napel J., Visscher J., Van Sambeek F. Layer breeding programmes in changing production environments: a historic perspective. World’s Poultry Science Journal. 2016. V. 72, Is. 1. P. 21-36.
https://doi.org/10.1017/s0043933915002743.

3. Rakonjac S., Bogosavljevic-Boskovic S., Skrbic Z., Peric L., Doskovic V., Petrovic M., Petricevic V. The effect of the rearing system, genotype and laying hens age on the egg weight and share of main parts of eggs. Acta Agriculturae Serbica. 2017. V. 22, Is. 44. P. 185-192.
https://doi.org/10.5937/aaser1744185r.

4. Полупан Ю. П. Консолідація селекційних груп молочної худоби за відтворного схрещування. Розведення і генетика тварин. 2007. Вип. 41. С. 181-194.

Постер доповіді