Державна дослідна станція птахівництва ІТ НААН

Музика Наталія,
к. в. н., провідний науковий співробітник
muzykanat@gmail.com
Майборода Ольга,
Молодший науковий співробітник
maiboroda.olga@gmail.com
Ечкенко Руслана, аспірантка ⁴
rusechkenko@gmail.com
ННЦ «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини»,
м. Харків

Сальмонельоз є актуальною проблемою для птахівництва, оскільки існують ризики для якості та безпечності птахівничої продукції, і, як наслідок, ризики виникнення зоонозів у людини. Необхідно розуміти, що в сучасних умовах дикі тварини та птахи існують у природі не відокремлено від людства, а знаходяться у відносно тісному контакті з людиною, свійськими тваринами, навколишнім середовищем, та таким чином сприяють підтриманню та циркуляції інфекційних агентів та патогенів. За оцінками деяких вчених вважається, що 42% зоонозних патогенів спричиняються саме бактеріями[1]. Але з бактеріальними патогенами асоціюється ще одна проблема, яка досягає на сьогодні величезних масштабів. Формування стійкості збудників хвороб до антимікробних засобів, селекція та швидке розповсюдження полірезистентних штамів значною мірою зменшують ефективність використання необхідних ліків, і, як результат, зростаюча антибіотикорезистентність бактеріальних патогенів стає великою проблемою, оскільки часто призводить до не ефективного лікування, підвищення рівня смертності та економічних витрат [2]. Ця проблема достатнього глибоко вивчається для захворювань людей та тварин, але в той же час залишається не з’ясованою ситуація щодо диких тварин та птиці.

__________________________________________________
⁴ Науковий керівник: Стегній Б.Т., д.в.н., проф., акад. НААН

Тому метою наших досліджень було проведення бактеріологічного дослідження біологічного матеріалу від диких та свійських птахів з метою виявлення збудників сальмонельозів та вивчення їх антибіотикочутливості до препаратів, що широко використовуються у ветеринарній медицині та птахівництві.

Біологічний матеріал (внутрішні органи) від свійських птахів відбирали безпосередньо у лабораторії під час патологоанатомічного розтину, клоакальні змиви від диких птахів у польових умовах відбирали у кріопробірки з поживним середовищем «БИІБ» з додаванням 15% гліцерину, зберігання та транспортування зразків здійснювали у рідкому азоті. У лабораторії проби висівали у рідкі збагачуючі та селективні поживні середовища з подальшим пересівом на щільні диференційно-діагностичні середовища. Визначення чутливості бактеріальних культур до антибіотиків проводили диско-дифузійним методом за загальноприйнятою методикою [3, 4, 5].

Усього з 2020 по 2022 р. досліджено 682 проби від птахів - 464 зразки від свійської та 218 від дикої та синантропної. Крім того, досліджено 68 проб кормів та їх компонентів для птиці. Виділено 12 ізолятів сальмонел - шість з фекалій диких крижнів, п’ять - з трупів свійської птиці, один з проби комбікорму. За результатами сироватко-краплинної реакції аглютинації три ізоляти від свійської птиці ідентифіковано як штами Salmonella Enteritidis (виділені від курей);ще два також від свійської птиці (від перепелів та гусей) та один ізолят з комбікорму - як Salmonella Typhimurium, шість ізолятів від дикої птиці до виду не ідентифіковано.

Антибіотикорезистентність було визначено у восьми ізолятів сальмонел (п’ять від свійської птиці, один з корму, два від дикої птиці). Три ізоляти (37,5 %) проявили резистентність до пеніцилінів (ампіцилін, амоксиклав, амоксицилін), по два ізоляти (25 %) - до карбапенемів (іміпенем) та тетрациклінів (доксіциклін). П’ять ізолятів (62,5 %) виявились помірночутливими до тетрациклінів (доксіциклін).

Отже, дослідженнями встановлено циркуляцію збудника сальмонельозів як серед сільськогосподарської, так і серед дикої птиці. Особливу увагу необхідно звернути на циркуляцію серед диких птахів, які мешкають у природних умовах та не отримують жодних протимікробних препаратів, антибіотикорезистентних штамів сальмонел. Як дикі, так і свійські птахи можуть відігравати важливу роль у підтриманні циркуляції та розповсюдженні стійких до протимікробних препаратів культур в природних умовах.

Отже, своєчасний і систематичний моніторинг сільськогосподарської та дикої птиці щодо сальмонельозу є вкрай необхідним з метою прогнозування епізоотичної ситуації та контролю антибіотикорезистентності в рамках концепції «Єдиного здоров’я».

Література

1. Rahman MT, Sobur MA, Islam MS, levy S, Hossain MJ, El Zowalaty ME, et al. Zoonotic Diseases: Etiology, Impact, and Control. Microorganisms. 2020;8(9).

2. Laurent P, Jean-Yves M, Agnese L, Anne-Kathrin S, Nicolas K, Patrice N. Antimicrobial resistance in Escherichia coli. Microbiol Spectr. 2018;6:289-316.

3. Микробиологические и вирусологические методы исследований в ветеринарной медицине. Справочное пособие / А.Н. Головко, В.А. Ушкалов, В.Г. Скрыпник и др.; под ред. А.Н. Головко — Харьков, «НТМТ», 2007. — 512 с.

4. ДСТУ 4769:2007 «Бактеріологічне дослідження патологічного матеріалу від тварин. Методи виявлення сальмонел» — 38 с.

5. Определитель бактерий Берджи: пер. с англ. / под ред. Дж. Хулта, Н. Крига, П. Снита [и др.]- М.: Мир, 1997.- 432 с.

Постер доповіді