Державна дослідна станція птахівництва ІТ НААН

Котик Анатолій
д.в.н., с.н.с, старший науковий співробітник
amkotyk@ukr.net
Державна дослідна станція птахівництва НААН
с. Бірки Харківської області, Україна

Контроль за контамінацією зерна, кормів та продовольчих товарів мікотоксинами (МТ) здійснюється на рівнях підприємств і держав. Регламентом Комісії ЄС 1881/2006 встановлені законодавчі обмеження щодо присутності МТ у кормах та харчових продуктах. Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №2 131 від 19.03.2012 (зі змінами від 11.10.2017) введено в дію «Перелік максимально допустимих рівнів небажаних речовин у кормах та кормовій сировині для тварин».

Контамінація зерна і кормів МТ залежить на факторів навколишнього середовища: вологості, рівнів температури, CO₂. Поширенню МТ в світі істотно сприяє глобальна торгівля сільськогосподарською сировиною.

Результати аналізів 209 зразків зерна та комбікормів з різних областей України виконаних в Державній дослідній станції птахівництва НААН в 2017-2018 рр. показали, що частота контамінації афлатоксином дорівнювала 2,6 і 2,4%, зеараленоном - 8,5 і 5,1%, дезоксиніваленолом - 14 і 11,6%, Т-2 токсином - 19 і 6%, НТ-2 токсином - 2 і 0%, охратоксином А - 9 і 2,4%. В країнах Східної Європи частота МТ в кормах (%) в 2020 р. складала: афлатоксини - 5, зеараленон - 42, ДОН - 37, фумонізини - 36, охратоксин А - 31 [1]. В процесі здійснення всесвітньої програми дослідження МТ в 2004­2013 рр. було проаналізовано 25944 зразків; 76% зразків містили щонайменше один МТ.

Щоб обмежити збільшення МТ в зерні в умовах мінливого клімату розробляються стратегії адаптації - як короткострокові, пов’язані зі змінами в агрономії, наприклад, шляхом використання сортів зерна більш стійких до грибкових інфекцій, так і довгострокові, коли в майбутньому в певному регіоні через високу присутність МТ буде доцільне вирощування альтернативних культур.

В світі зростає кількість інформації щодо численних широко розповсюджених маловідомих МТ як токсичних чинників контамінації зерна (боверицин, енніатини, аурофузарин, фузарієва кислота, моніліформин, альтернаріол, тенуазонова кислота), значимість яких для здоров’я та продуктивності тварин вивчена недостатньо. Вони « не визначаються в межах стандартних досліджень, і не регулюються законодавчо», однак мають значний потенціал для погіршення імунітету, продуктивності тварин та загальної прибутковості тваринництва. Наприклад, аурофузарин, вперше виявлений співробітниками Інституту птахівництва НААН в 1990 р. як чинник контамінації зерна та як причинний фактор синдрому погіршення якості яєць у курей, довгий час був поза увагою; однак в Нігерії в 2010 р. виявили аурофузарин в 86% зразків комбікормів для птиці в концентраціях до 10 300 мкг/кг і в Італії в 2012-2015 роки аурофузарин виявляли в 75-100 % зразків кукурудзи з середніми концентраціями 161-9642 мкг/кг. Аурофузарин у птиці викликає окислювальний стрес, впливає на імунітет, репродукцію, жирнокислотний склад яєчного жовтка, вміст в ньому вітаміну Е і його доставку ембріонам [2].

Спричинені прийомом високих концентрацій МТ гострі випадки проявляються явними клінічними ознаками та посмертними ураженнями. В більшості випадків мікотоксикози є хронічними і спричинені низьким вмістом МТ, що призводить до помітного зниження продуктивності та виникнення неспецифічних змін, наприклад, підшкірних крововиливів та імуносупресії у бройлерів. У виробничих умовах субоптимальна продуктивність за відсутності очевидного інфекційного фактора, чинника навколишнього середовища чи управлінського фактора або поживного дефіциту раціону свідчить про можливу контамінацію корму МТ.

Множинне забруднення харчових продуктів і кормів МТ є найбільш поширеним. Поєднання МТ може викликати у тварин патологічні процеси нехарактерні для окремо взятих МТ. Наприклад, подвійний вплив афлатоксину і охратоксину A запобігає основним ефектам афлатоксину (розвитку жирового переродження печінки); органом-мішенню в цій взаємодії виявляється нирка; знижується можливість діагностики афлатоксикозу.

Аналіз корму на МТ є обов’язковим для діагностики мікотоксикозів - крім оцінки анамнезу, клінічних і патологоанатомічних досліджень. Широко застосовуються імуноферментні методи; значно вдосконалює діагностику використання рідинної хроматографії, яка започаткувала шлях до одночасного виявлення кількох МТ у зразку. Використання рідинної хроматографії в поєднанні з мас-спектрометрією одночасно виявляє в зразку сотні МТ, грибних і бактеріальних метаболітів.

Найбільш відомі підходи до зменшення дії МТ передбачають використання адсорбентів та засобів біотрансформації МТ в нетоксичні метаболіти.

До кардинальних змін в діагностиці мікотоксикозів, ефективності застосування сорбентів та засобів біотрансформації МТ веде вимірювання біомаркерів (БМ) МТ у біологічних матрицях тварин (крові, жовчі, сечі, фекаліях або тканинах), що дає змогу оцінити вплив МТ безпосередньо на тварину. Класифікують дві категорії БМ МТ: (а) БМ на основі біохімічних процесів, прикладом яких є вплив фумонізинів на співвідношення сфінганіну до сфінгозину в печінці і (б) БМ на основі вимірювання самого МТ та/або його метаболітів у біологічних матрицях, наприклад, афлатоксину M1 у молоці або в курячому яйці. Для адекватної інтерпретації результатів аналізу БМ МТ необхідне встановлення їх контрольних значень [3].

Література

1. BIOMIN World Mycotoxin Survey the Global Threat January - June 2020. https://www.biomin.net/downloads/get-the-full-q2-2020-biomin-mycotoxin-survey-results/

2. Dvorska J., Surai P. Antioxidant systems of the developing quail embryo are compromised by the mycotoxin aurofusarin. Comp. Biochem. Physiol. 2002. 131:197-205.

Постер доповіді