Державна дослідна станція птахівництва ІТ НААН

Котелевич Валентина,
к.в.н., доцент
valya.kotelevich@ukr.net
Гуральська Світлана,
д.в.н., профессор, викладач
svitlana.huralska@polissiauniver.edu.ua
Гончаренко Володимир,
к.в.н., доцент, викладач
volodymyr.honcharenko@polissiauniver.edu.ua
Поліський національний університет,
м. Житомир, Україна

Вступ. Світовий і вітчизняний досвід свідчить про те, що найшвидше і найсприятливіше з економічної точки зору у забезпеченні людей білковими продуктами тваринного походження є виробництво м’яса птиці та різноманітних продуктів з нього. За поживними властивостями м’ясо птиці відрізняється від м’яса інших тварин підвищеним вмістом біологічно цінних білків і легкоплавкого жиру, вітамінів і мінеральних речовин, містить менше сполучної тканини (колагену і еластину). За відношення триптофану до оксипроліну значно перевищує інші види м’яса сільськогосподарських тварин: в грудних м’язах цей показник становить 5-7, стегнових - 3-8 [2,6].

Глобалізація ринку м’яса і м’ясних продуктів, збільшення обсягів виробництва та постачання м’яса птиці в Україну обумовлює актуальність питань екологічних аспектів його якості і безпечності, що має певне наукове та практичне значення.

Метою обраної теми було визначити актуальні проблеми сьогодення щодо екологічних аспектів якості і безпечності м’яса птиці у світлі сучасних досліджень для забезпечення безпеки споживача.

Матеріал і методи досліджень. Використано і проаналізовано наукові публікації та результати власних досліджень.

Результати та їх обговорення. Незважаючи на високу корисність м’яса птиці, на думку науковців, у період стрімкого розвитку пташиної промисловості і забруднення навколишнього середовища, особливого значення набуває контроль вмісту потенційно токсичних елементів та біологічних небезпек в ньому [1-7].

М’ясо птиці може бути як дієтичним продуктом, так і живильним середовищем для бактерій при порушенні санітарних вимог виробництва, зберігання і транспортування, особливо патогенної мікрофлори, зокрема сальмонел, БГКП, Listeria Monocytogenes, які можуть спричиняти тяжкі харчові захворювання [3, 5]. Проведені нами бактеріологічні дослідження продуктів забою м’яса птиці, придбаного на продовольчому ринку м. Житомир (виробник «Агромарс») встановили наявність бактерій Citrobacter, Enterobacter, Klebsiella та E. coli у пробах м’яса дослідної групи [2].

При промисловому виробництві м’яса птиці особливу увагу необхідно приділяти бактеріям роду Campylobacter spp, адже вони є резервуаром та найчастіше інфіковані у віці 30-54 діб. Актуальність цієї проблеми пов’язана з ризиками контамінації тушок під час патрання та потенційними ризиками виникнення харчових токсикоінфекцій серед населення [5].

Велику небезпеку становить використання пестицидів при вирощуванні кормів для птиці, зокрема ГХЦГ, які навіть у невеликих кількостях негативно впливають на обмінні процеси курчат-бройлерів, засвоюваність кормів, знижують середньодобовий приріст і загальну живу масу, вміст амінокислот у м’язах та їх біологічну цінність, а також становлять потенційні ризики для людей при споживанні такого м’яса [6].

Небезпеку спричиняє й згодовування фуражного зерна птиці, що викликає зниження якості і безпечності м’яса [1].

Надзвичайну загрозу для населення становить антибіотикорезистентність. Потенційним джерелом цієї небезпеки є використання у птахівництві ветеринарних препаратів. Як свідчать дані Всесвітньої організації охорони здоров’я (WHO), більше половини всіх антибіотиків, які виробляються у світі, використовуються у птахівництві не для лікування, а для стимуляції росту [6]. З досліджених у 2018 році 896 проб харчових продуктів на наявність антибіотиків скрининговими тест - системами було встановлено 2,4% позитивних проб [3].

Моніторингові дослідження харчових продуктів в Україні на наявність антибактеріальних препаратів групи В встановили 74,4% зразків м’яса курчат-бройлерів із залишковим вмістом Енрофлоксацину в межах МДР [4].

Висновки: У період стрімкого розвитку промислового виробництва м’яса птиці особливого значення набуває посилення контролю за вмістом біологічних та потенційно небезпечних елементів, що є складовою продовольчої безпеки та задовольняє потреби споживача.

Література

1. Богач М.В., Франчук Л.О., Кірович Н.О. Показники якості м’яса птиці при згодовуванні зернових кормів, контамінованих комахами- шкідниками. Аграрний вісникПричорномор ’я: збірник наукових праць. Одеса, 2018. № 87-2. С. 11-14. http://hdl.handle.net/123456789/1889

2. Котелевич В.А., Бурківська Д.А. Порівняльний аналіз якості і безпечності продуктів забою птиці, вирощеної в приватному господарстві та на комплексі «Агромакс». Ветеринарна медицина України,2014. № 2 (216). С. 26-28. http://nbuv.gov.ua/UJRN/vetm 2013 4 10

3. Котелевич В.А. Актуальні проблеми якості та безпечності харчових продуктів в контексті забезпечення продовольчої безпеки в Житомирському регіоні. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Ґжицького. Серія: Ветеринарні науки. Львів, 2019. Т. 21. №91. С. 155-159.https://doi.org/10.32718/nvlvet9327

4. Лінійчук Н.В. Аналіз контролю залишків антибактеріальних речовин в Україні. Ветеринарна біотехнологія, 2018. № 32 (2). С. 323-327. http://nbuv.gov.ua/UJRN/vbtb 2018 32%282%29 41

5. Родіонова К.О. Контроль мікробіологічної безпечності (CampylobacterSpp.) тушок птиці в процесі їх переробки. Вісник Полтавської державної аграрної академії,2017. № 3. С. 136-139. https://www. pdau. edu. ua/sites/default/files/visnyk/2017/03/33. pdf

6. Якубчак О.М., Почтаренко П.П., Таран Т.В. Зміни живої маси курчат-бройлерів залежно від дози надходження гамма-ГХЦГ. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України.Серія: Ветеринарна медицина, якість і безпека продукції тваринництва, 2015. Вип. 231. С. 166-173.

7. FaizyHabibullah, AzimiAbdulmomin, AlamSayed, SafariZahirShah & AtifAshuqullah. Food Safety Status on Poultry Meat and Egg in Afghanistan. Agrotech-foodscience, technology and environment, 2022 .Vol. 1.Issue. 1. pp. 57-­60.

Постер доповіді