Державна дослідна станція птахівництва ІТ НААН

Бойко Віктор ¹

аспірант

starboyvik21@gmail.com

Наливайко Людмила
д.в.н., професор
vet-doctor@.ukr.net
Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля
м. Київ, Україна

Здатність патогенних мікроорганізмів пристосовуватись до дезінфікуючих засобів, що застосовуються в інкубаторії, веде до постійного пошуку дезінфектантів на основі різних активно діючих речовин. Окремі препарати проявляють негативний впив на розвиток ембріонів інкубаційних яєць або знижують захисні властивості надшкаралупної оболонки.

Дезінфекційні засоби, у яких діючою речовиною виступають кислоти, формальдегід, хлор, луги мають ряд значних недоліків - викликають корозію металевих приладів, володіють токсичністю і канцерогенністю для птиці іобслуговуючого персоналу. Для застосування в птахівництві вони повинні бути не токсичними, з широкими бактерицидними і фунгіцидними властивостями, не канцерогенними і не викликати звикання мікрофлори.

________________________________________
¹Науковий керівник Наливайко Л.І., д.в.н., проф

У практиці ветеринарної медицини обмаль безпечних дезінфікуючих засобів, що застосовуються для санації ветеринарних об’єктів нагляду та інкубаційного яйця.

Найуразливішим місцем для господарств є інкубаційні станції (ІПС), де патогенні види мікроорганізмів виступають джерелом зараження ембріонів, накопичуючись у приміщені та обладнанні впродовж усього періоду інкубації [1]. Тому необхідно проводити постійні моніторингові дослідження щодо патогенів інфекційних захворювань з метою забезпечення санітарного благополуччя приміщень [2, 3].

Метою нашої роботи було вивчення дії деззасобу «Сандезвет» (СДВ) при дезінфекції інкубаційного курячого яйця.

Було проведено 2 досліди і проінкубовано 280 штук яєць. Першу дослідну партію у кількості 150 штук дезінфікували препаратом СДВ у концентрації 1% та 3% без додавання поверхнево-активної речовини (ПАР). Контрольну групу яєць у аналогічній кількості (150 штук) дезінфікували 1% розчином Віроциду. Другу дослідну партію яєць у кількості 130 штук було оброблено 3% розчином СДВ у порівнянні з контрольною групою, яку обробляли Віроцидом, і першою дослідною партією яєць.

Перед закладкою в інкубатор із шкаралупи яєць були зроблені змиви для бактеріологічних досліджень. Згідно отриманих результатів, ізольовано два серотипи патогенної кишкової палички (О2 і О111), Proteus vulgaris та Staphilococcus aureus. У змивах з поверхні яйця, що обробляли 1% розчином СДВ з експозицією 60 хв, мікроорганізми не були ізольовані. З яєць контрольної групи, обробленої 1% розчином Віроциду з експозицією 60 хв, виділено золотистий стафілокок і протей.

Протягом усього періоду інкубації проводили бактеріологічні дослідження - патогенних мікроорганізмів не було ізольовано. Не виявлено негативного впливу 1% та 3% розчинів засобу СДВ на заплідненість яєць (83,3% і 87,7%, відповідно) і розвиток ембріонів (80,7% і 80,8%, відповідно).

При інкубації курячого яйця, яке обробляли 1% дезрозчином СДВ з додаванням поверхнево-активної речовини, виявили загибель зародків, яка була викликана порушенням повітряного обміну за рахунок утворення поверхневої плівки на шкаралупі яєць.

Висновки.

Дезінфекційний препарат «Сандезвет» можна застосовувати для дезінфекції інкубаційного яйця. Розчин «Сандезвет» з поверхнево-активною речовиною утворює щільну плівку на шкаралупі, що призводить до загибелі ембріонів під час їх розвитку. Засіб «Сандезвет» у концентрації 3% не впливає негативно на заплідненість яєць, яка склала 87,7 %.

Література

1. Addie, D.D., Boucraut-Baralon, C., Egberink, H., Frymus, T., Gruffydd- Jones, T., Hartmann, K., etal. (2015). Disinfectant choices in veterinary practices, shelters and households: ABCD guidelines on safe and effective disinfection for feline environments. Journal of Feline Medicine and Surgery, 17(7), 594-605. http://doi.org/10.1177/1098612X15588450.

2. Фотіна Т.І., Фотіна Г.А. Мікрофлора пташників. Наше птахівництво. 2014. № 6 (36). С. 84-88.

Постер доповіді