Державна дослідна станція птахівництва НААН

Наукові публікації з птахівництва

     

    Інновації у птахівництві: матеріали ІI міжнародної науково-практичної онлайн конференції

     

     

    УДК: 636.5(06)

    Інновації у птахівництві: матеріали ІІ наук.-практ. он-лайн конф. 7 жовтня 2022 р., Бірки. 66 с.

    Збірник містить наукові доповіді ІІ науково-практичної онлайн конференції «Інновації у птахівництві», присвяченої Всесвітньому Дню яйця (7 жовтня 2022 року) з актуальних питань розведення та генетики, годівлі, технологій вирощування та утримання сільськогосподарської птиці, репродукції, лікування та профілактики хвороб, інноваційного менеджменту.

    Постери конференції по птахівництву


Торовік-Другова А

студентка 2 курсу магістратури,

torovikdrugovaa@gmail.com

СНУ ім. В. Даля

Бойко Віктор1

аспірант,

starbovvik21@gmail.com

СНУ ім В.Даля


Наливайко Л.І.,

д. в. наук - науковий керівник,

vet-doctor@ukr.net

Країни Західної Європи вирізняються високим рівнем яєчного виробництва. Історично тут сформувалися світові центри з селекції, розробки технологій, менеджменту та ін.
За період 2000-2010 років у ФРН середньорічний приріст виробництва яйця становив трохи менше 1%, а останні три роки він стабілізувався на рівні близько 10,1 млн. тонн яєчної маси. Цілком очевидно, що заборона на традиційні кліткові батареї лише посилить ситуацію.
За словами аналітика Міжнародної комісії з птахівничої галузі, професора Г. Віндхорста, за глобального зростання виробництва в середньому на 2% на рік і виходу на рівень 63,7 млн. тонн яєчної маси питома частка країн Європи в цьому обсязі скоротилася в 2010 р. з 18,5 до 16,4%. Випуск яйця в них становив 10,4 млн. т, у тому числі в державах - членах ЄС близько 6,7 млн. тонн. Зокрема, в Німеччині, де заборона на традиційні кліткові батареї була оголошена ще в січні 2010 р., виробництво яйця наступні два роки зменшилося на 11%. Його експорт із Німеччини скоротився до мінімального рівня, а імпорт значно зріс.

Німецько-французькі дослідні центри INRA та ITAVI проаналізували чотири шляхи розвитку галузі в країні до 2025 р. різного ступеня державного регулювання та залученості німецьких птахівників у глобальні інтеграційні процеси. З'ясувалося, що тільки при виконанні жорстких заходів практично повної дотації та державного регулювання можна зберегти нинішній рівень виробництва. При трьох інших шляхах до 2025 р. випуск яйця та м'яса птиці має скоротитися, а кількість імпортної продукції зрости на 16-25%.
Німеччина є нетто-експортером м'яса птиці. У виробництві яєць вітчизняні показники складають, приблизно, 70% внутрішнього споживання. Частка виробництва яєць та м'яса птиці у валовому обсязі аграрного виробництва Німеччини становить близько 7%. У середньому, за період з 2017 по 2019 рік обсяг виробництва сягнув 3,6 мільярда євро, майже 67% із них складає м'ясо птиці.
За порівняно стабільних показників споживання яєць, попит німців до м'яса та яйця птиці зростає вже кілька десятиліть. Значною мірою цей попит задовольняється кількома сотнями спеціалізованих господарств із значним великим поголів'ям.
У німецьких птахівницьких господарствах найпоширенішим птицею з явною перевагою є кури. За порівняно стабільних показників споживання яєць апетит німців до м'яса птиці зростає вже кілька десятиліть. Значною мірою цей попит задовольняється кількома сотнями спеціалізованих господарств із дуже великим поголів'ям. Від загального поголів'я сільськогосподарських тварин (57% ) кури складають 23%.
Крім того, останнім часом значного попиту набула індичка: з початку 1990-х років її поголів'я збільшилося більш ніж удвічі. На третьому місці знаходиться розведення качок, а відгодівля гусей на ринку займає лише невелику нішу. Інші види птиці, такі як цесарки, перепілки та фазани, розводяться лише в дуже обмежених кількостях.
При розведенні курей-несучок нині переважає підлогове утримання (62%). Прийнята Європейською комісією 8 січня 2008 р. під натиском «зелених» директива забороняє використання в країнах ЄС традиційних кліткових батарей і згідно наказу з 1 січня 2012 р. застосовуються лише підлогові або «комфортні» умови: повинні мати не менше 750 см2 підлоги, сідало, гніздо з підстилкою та ванну для прийняття «пилових ванн». Внаслідок цього значно скорочується щільність посадки і, як наслідок, збільшуються енерго- та трудовитрати, зменшується вихід продукції на одиницю виробничої площі. Дивно, але при цьому виникають і певні проблеми зоогігієнічного та ветеринарного характеру (наприклад, поширення кокцидіозів). Але, за даними Agra-CEAS, вартість переходу з традиційних кліток на «комфортні» має становити менше 1 євроцента на кожне отримане яйце, низка аналітиків припускають, що невраховані та непрямі витрати набагато вищі та помітно впливають на рентабельність птахівницьких підприємств у країні.
Птахи живуть десятками тисяч у критих курниках. У якості підстилкового матеріалу використовують солому та стружки, де вони залюбки можуть ритися, клювати і купатися у пилу. При вигульному утриманні кури додатково мають можливість бути просто неба. Так утримується 19% курей-несучок. У 8% випадків практикується так зване розміщення у «малих групах», де кури утримуються групами в обладнаних вольєрах. Близько 11% посідає органічне виробництво.
Рішення щодо переходу розміщення курей в «малих групах» у виробництві було ухвалено урядом у квітні 2016 року. Для птахівничих господарств передбачено термін для поширення групового утримання до кінця 2025 року. Лише за особливих обставин цей термін може бути подовжено не більше ніж до 2028 року. В даний час розводяться практично тільки кури-несучки з високою несучістю. На рік вони можуть виробляти понад 300 яєць, але вже після першого року їхня продуктивність знижується,
і тому у віці близько 1,5 років курей здають на забій, а стадо поповнюють молодою птицею.
У той час як у Західній Європі галузь перебуває у стані стагнації (застою виробництва та торгівлі протягом тривалого періоду часу), на іншому кінці континенту - склалася інша картина.
Що стосується України, очікується значне зростання виробництва яйця найближчими роками. На сьогодні середньорічний приріст склав близько 7% і рівень випуску наближається до 1 млн. тонн яєчної маси на рік [1].
В Україні є і передумови підвищення експортного потенціалу, оскільки у країнах ЄС споживання яйця і яйцепродуктів на душу населення помітно знижуватися не буде, а виробництво «органічного» яйця не покриває потреби всіх категорій населення та промисловості через високу вартість. Складається сприятлива ситуація, якою вітчизняні птахівники мають скористатися [2].

1Науковий керівник Наливайко Л.І., д.в.н., професор

Література

1. Тваринництво України 2020: статистичний збірник / відп. за вип. О. Прокопенко. Київ: Держстат України, 2021. 160 с.
2. Україна та ЄС узгоджують позиції щодо торгівлі продукцією птахівництва URL: https://minagro.gov.ua/news/ukravina-ta-ves-uzgodzhuvut- pozicivi-shchodo-torgivli-produkcivevu-ptahivnictva (дата звернення 5.09.2022).

Постер доповіді
Стан яєчного виробництва у країнах ЄС та Україні

META теги для Google Sholar


Hosting Ukraine