Державна дослідна станція птахівництва НААН

Комар Тетяна

аспірант¹

tanyakomar@gmail.com

Драчук Інна

innesd@ukr.net

аспірант¹

Інститут тваринництва НААН, М. Харків, Україна

Україна є одним із лідерів світового ринку виробництва харчових яєць і входе до десятки найбільших виробників цієї продукції. В Україні структура виробництва харчових яєць об’єднує два потужні сектори. Це насамперед спеціалізовані багато інтегровані птахо підприємства, які використовують сучасну технологічну базу із використанням кліткового обладнання, мікроклімату та комбікорму. В якості генетичного матеріалу ними використовується сучасні кроси закордонної селекції (наприклад, Хай Лайн W36, Ломанн браун тощо). Друга частина цього сектору економіки поєднує так звані господарства населення, або присадибні та фермерські господарства, або мікро-, малі та середні підприємства (далі ММСП). Нажаль безконтрольна робота в цьому сірому секторі разом з невеликими міттевими вигодами має значну кількість обмежень та недоліків. Насамперед значна обмеженість у коштах, що обумовлює використання застарілого обладнання, недотримання ветеринарно-санітарних вимог, низьку якість кормів та невелику продуктивність птиці. Незважаючи на вищесказане ця частина птахівництва України становить значну конкуренцію легальним спеціалізованим підприємствам. Саме тут виробляється біля 50% яєць від загального виробництва в країні (рис.). Стабільність цієї тенденції обумовлює та слугує багаторічним буфером харчової безпеки країни, що не може викликати питання.

Динаміка співвідношення виробництва яєць за категоріями господарств в Україні [1].

Так, у 2021 році спеціалізованими господарствами було вироблено біля 49,8 % харчових яєць, населенням - 50,2 %. На перспективу ці терези можуть бути змінені в обидві сторони. Якщо це відбудеться від зростання валового виробництва виграє країна та населення.
Оскільки в Україні, для виробництва харчового яйця використовується значна кількість генетичних ресурсів різного походження метою наших досліджень було проведення порівняльного аналізу щодо якості цього цінного продукту шляхом визначення вартості окремих складових. Основними показниками в наших дослідженнях були загальна витрата кормів (кг на гол.) за час вирощування та використання несучки, несучість на початкову несучку (шт.), маса яєць (г), білку (г), жовтку (г) та енергетична цінність (кДж за кг яйцемаси). Результати наших розрахунків наведено в таблиці. 

Монетизовані показники якості яєць порід, батьківських стад і гібридів птиці вітчизняної і зарубіжної селекції (за рік життя)

Згідно з отриманими результатами вартість яєць птиці вітчизняної селекції знаходиться в межах від 3,2 грн за шт. (Бірківська барвиста) до 5,7 (Геркулес). Для закордонної птиці ці показники, відповідно, 5,3 та 6,0 (батьківські форми) і 4,7-5,0 (фінальний гібрид). Вартість 1 г жовтку коштує 0,11-0,19 грн. для вітчизняної птиці та 0,12-0,15 і 0,1-0,1 для закордонної. Вартісне значення білку, відповідно, для вітчизняної птиці - 0,06-0,1 грн., закордонної - 0,05-0,06 грн. Енергетична цінність яйцемаси становить відповідно - 0,08-0,1 грн за кДж (вітчизняна птиця) та 0,08-0,1 (закордонна).

Висновки.

1. В Україні ринок виробництва харчового яйця складається з двох майже рівноцінних секторів економіки, діяльність яких дозволяє бути одним із світових лідерів з виробництва цього виду продукції птахівництва.
2. Розрахована нами відносна вартість харчового яйця отриманого від птиці вітчизняної селекції переважає відповідну закордонну продукцію, що робить ринок виробництва харчових яєць в особистих селянських та фермерських господарствам менш рентабельним та привабливим.
3. Вартість основних складових харчових яєць птиці вітчизняної та закордонної селекції вірогідно не відрізняється за винятком курей комбінованого типу (Геркулес білий) і знаходиться в межах 0,1 -0,15 грн. за грам жовтку та 0,05-0,06 грн. за грам білку.

¹Науковий керівник Катеринич О.О., д.с.-г.н., с.н.с.

Література

1. Державна Служба Статистики України [Электронный ресурс]. URL: http:<https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2021/sg/vpt/arh vpt2021 u.html> [доступ 22 вересня 2022]

Постер доповіді