Циновий Олексій
к.б.н., старший науковий співробітник
tsvnovalexvet@ukr.net
Державна дослідна станція птахівництва НААН с. Бірки, Харківської області, Україна
Розроблено новий спосіб діагностики ріємерельозу, що включає в себе: Епізоотологічне обстеження на ріємерельоз серед молодняку водоплавної птиці. При проведенні епізоотологічного обстеження гусячих та качиних господарств спостерігають птицю з клінічними ознаками, що характеризуються нервовими розладами (тремор голови та шиї, атаксія (втрата координації) - перевертання на спину з плавальними рухами лапок), набряк підшкірних тканин навколо плеснових суглобів, наявність нальоту навкруги ануса. Загибель від хвороби склала серед птиці 15 -30%. Захворювання спостерігається в племінний період (лютий-квітень). Найбільше хворіє молодняк віком від 14 днів до 2 місяців. Загальні ознаками інфекції - слабкість, зниження рухливості, відмова від корму, підвищення температури тіла, ерозія суглобового хряща.
При патологоанатомічному розтині у трупів виявляються зміни, подібні ріємерельозу водоплавної птиці, а саме: жирова дистрофія печінки з застійною гіперемією, фібринозний перигепатит; фібринозний спленіт; катарально-геморагічне запалення кишечника з ін’єкцією судин; фібринозний перикардит та епікардит, дряблість серцевого м’яза з явищами дистрофії; серозну пневмонію, серозно-фібринозний плеврит, фібринозну бронхопневмонію та фібринозний аеросаккуліт.
Лабораторні дослідження. Для лабораторних досліджень від загиблої птиці, а також при забої клінічно хворих відбирають легені, серце та кров з серця, кишечник, печінку, селезінку. Дослідження проводяться за схемою, яку наведено в таблиці.
Відбір патологічного матеріалу |
Посів на кров’яний агар (культивування 48 год за 37о С з 5% СО2) |
Виготовлення мазку-відбитку |
Фарбування мазку за Грамом та мікроскопія колоній до 3 мм, які мають сірий колір та слизисту консистенцію |
Наявність або відсутність біполярно пофарбованих бактерій або кокобацил |
Відсів підозрілих колоній на кров’яний агар (культивування 48 год за 37о С з 5% СО2) |
Біохімічні дослідження |
Постановка біопроби |
Результати досліджень. При бактеріологічних дослідженнях на кров'яному агарі в присутності 5% CO2і температурі 37°С через 24 години утворюються колонії гладкі з відсутньою пігментацією, розміром 0,5-1,0 мм. Через 48 годин культивування розмір колоній досягає 2-5 мм. Гемолітична активність у культур відсутня. При мікроскопії клітини збудника мають форму грам негативних кокопаличок.
Далі проводяться біохімічні дослідження властивостей виділених культур, ізоляти ріємерел мають типові для виду властивості, а саме позитивна реакція при бактеріологічних дослідженнях на: каталазу, оксидазу, на розрідження желатини, уреазу, утворення індолу. Обов’язково ферментують: глюкозу, сахарозу, мальтозу, манніт та декстрозу.
Патогенні властивості ріємерел перевіряють на 10-ти денних каченятах. Внутрішньом'язово вводиться збудник в концентрації 3*109 м. к./ см3, 0,5 мл. Загибель каченят спостерігається через 24-96 годин після інфікування. Далі проводиться ре ізоляція збудника з крові серця.
Клінічні ознаки хвороби і патоморфологічні зміни після інфікування відповідають даним, що отримані раніше.
Література
1. Gyuris Е., Wehmann E., Czeibert K., Magyar T. Antimicrobial susceptibility of Riemerella anatipestiferstrains isolated from geese and ducrs in Hungary. Acta Veterinaria Hungarica.2017. V. 65, № 2, P. 153-165. doi: 10.1556/004.2017.016
2. Chikuba T., Uehara H., Fumikura Sh. Riemerella anatipestiferinfection in domestic ducks in Japan, 2014. Jornal Veterinary Medicine and Science. 2016. V.78, №10, P. 1635-1638.