Державна дослідна станція птахівництва НААН

Музика Наталія

канд. вет. наук, провідний науковий співробітник

muzykanat@gmail.com

Майборода Ольга

молодший наук науковий співробітник

maiboroda. olga@gmail.com

Стегній Борис

докт. вет. наук, професор, директор

admin@vet.kharkov.ua

ННЦ «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини»
м. Харків, Україна

На сьогоднішній день однією з найбільших проблем промислового птахівництва у світі та Україні є інфекційні хвороби, які, на жаль, неможливо повністю викорінити. Не дивлячись на величезні зусилля щодо вивчення біології збудників, розробки сучасних засобів ранньої діагностики та специфічної профілактики, спалахи інфекційних вірусних і бактеріальних захворювань повсякчас реєструються в різних країнах світу. Саме тому єдиним виходом є проведення неухильного спостереження за циркуляцією патогенів з постійним вдосконаленням заходів діагностики та специфічної профілактики [1].

Метою нашої роботи було дослідити циркуляцію бактеріальних патогенів серед курей та індиків промислових та присадибних господарств України, а також визначити мікробіологічні показники у кормах та їх компонентах для птиці.

Усі бактеріологічні дослідження біологічного матеріалу від птиці та проб комбікормів і їх складових проводили згідно загальноприйнятих методик з використанням стандартних поживних середовищ для культивування та ідентифікації мікроорганізмів [2, 3, 4].

Бактеріологічні дослідження проведено впродовж 2021 року у птахогосподарствах різних областей України. Було досліджено 243 голови птиці, у тому числі 65 дорослих курей, 158 курчат, 20 індиків. Від курей з птахогосподарств різних форм власності було виділено 138 ізолятів бактеріальних культур. У птиці з промислових господарств ізольовано 101 культуру з родин Enterobacteriaceae (89,37 %), Staphylococcaceae (4,42 %), Enterococcaceae (3,54 %), Clostridiaceae (1,77 %), Mycoplasmataceae (0,9 %). Аналізуючи видовий склад ізольованих збудників з родини Enterobacteriaceae, виявлено, що рід Escherichiaspp.склав 88,1 %; Enterobacterspp.- 6,0 %; Proteusspp.- 3,9 %; Providenciaspp. -1,0 %, SalmonellaEnteritidis - 1,0 %.

За дослідження курей з дрібних птахівничих господарств, у тому числі присадибних, виділено 37 культур бактерій з родин Enterobacteriaceae (92,6 %), Pseudomonadaceae (3,7 %), Clostridiaceae (3,7 %). Під час аналізу видового складу мікроорганізмів з родини Enterobacteriaceaeвстановлено, що Escherichiaspp.Склала 80,0 %; Enterobacterspp.- 12,0 %; Proteusspp.- 4,0 %; SalmonellaEnteritidis - 4,0 %.

Під час бактеріологічних досліджень індиків різного віку з присадибних господарств ізольовано 12 культур мікроорганізмів з родини Enterobacteriaceae- Escherichiaspp. (50,0 %); Klebsiellaspp. (16,7 %); Proteusspp. (16,7 %); Enterobacterspp. (8,3 %); Citrobacterspp. (8,3 %).

Також впродовж 2021 року було проведено бактеріологічне дослідження 51 проби кормів та компонентів для їх виготовлення з різних областей України. Виявлено, що 16 проб не відповідали Наказу МінАППУ № 131 від 19.03.2012 р. із змінами № 550 від 11.10.2017 - 15

зразків за показником загальної бактеріальної забрудненості (29,4 %) та 16 зразків - за загальною кількістю ентеробактерій (31,37 %). За показником наявності сульфітредукуючих клостридій усі досліджені проби відповідали вимогам Наказу (збудників ізольовано не було). Установлено, що основними контамінантами комбікормів були умовно-патогенні мікроорганізми з родини Enterobacteriaceae (52,5 %), Bacillaceae (41,25 %), Pseudomonadaceae (3,75 %), Enterococcaceae (1,25 %) та Staphylococcaceae (1,25 %). Представниками домінуючої родини Enterobacteriaceaeбули мікроорганізми роду Enterobacterspp.- (69,0 %), Citrobacterspp.(12,0 %), Serratiaspp.(7,1 %), Klebsiellaspp.(4,7 %), Escherichiaspp. (2,4%), Salmonellaspp.(2,4 %),

Proteusspp.(2,9 %).

Привертає увагу факт, що з проби корму ізольовано культуру Salmonellaspp.,(2,4 % від загальної кількості ізольованих бактерій з родини Enterobacteriaceae), що є категорично недопустимим.

Результати свідчать, що корми для птиці та їх компоненти часто не відповідають існуючим вимогам за показником контамінації збудниками бактеріальних інфекцій. Згодовування кормів, контамінованих навіть умовно-патогенними мікроорганізмами, може призводити до зниження якості птахівничої продукції, захворювання птиці та навіть її загибелі. Своєчасне проведення скринінгових бактеріологічних досліджень щодо якості кормів для годівлі птиці дає можливість прогнозувати та передбачати спалахи бактеріозів на виробництві.

Література

1. Офіційний сайт Асоціації «Союз птахівників України» [Електронний ресурс]. Режим доступу : URL:http://www.ptaha.kiev.ua/.Загол. з титул. екрану.

2. Микробиологические и вирусологические методы исследований в ветеринарной медицине. Справочное пособие / А.Н. Головко, В.А. Ушкалов, В.Г. Скрыпник и др.; под ред. А.Н. Головко. Харьков: «НТМТ», 2007. 512 с.

3. ДСТУ 4769:2007 «Бактеріологічне дослідження патологічного матеріалу від тварин. Методи виявлення сальмонел». 38 с.

4. Определитель бактерий Берджи: пер. с англ. / под ред. Дж. Хулта, Н. Крига, П. Снита [и др.].- М.: Мир, 1997.- 432 с.

Постер доповіді