Державна дослідна станція птахівництва НААН

УДК: 636.5:316.343.644:519.866

Мельник Володимир

к.с.-г.н., старший науковий співробітник

lab20@ukr.net;

Рябініна Олена

к.с.-г.н., старший науковий співробітник

ryabinina_e@ukr.net;

Іщенко Юрій

молодший науковий співробітник

avian@meta.ua

Державна дослідна станція птахівництва НААН,

с. Бірки Харківської області, Україна

Keywords: оптимізаційні моделі у птахівницві

Вирощування та утримання птиці в присадибних господарствах може бути істотною підмогою для значної частини сільського населення, оскільки дає змогу отримувати свіжі дієтичні яйця і м'ясо як для власних потреб, так і для реалізації їх надлишків на ринку. З поміж видів сільськогосподарської діяльності виробництво продукції птахівництва є також одним з найбільш перспективних напрямків для створення малого бізнесу.

Перевагами птахівництва, порівняно з іншими галузями сільського господарства, є слабка залежність від погодних умов, можливість функціонування без власної кормової бази, порівняно невеликі площі, які потрібні для виробництва значних в натуральних показниках і за вартістю обсягів продукції, швидка віддача на вкладені кошти та їх окупність. Завдяки відмінним смаковим якостям й високій поживній цінності яйця і м'ясо птиці, вироблені в присадибних і фермерських господарствах, завжди користуються

підвищеним попитом і реалізуються за вищою ціною, ніж аналогічна продукція, отримана в птахівницьких підприємствах.

В той же час, перед бажаючими зайнятися птахівничим бізнесом, перш за все постають питання: яку продукцію найбільш вигідно виробляти, щодо потреби у пташниках та обладнанні, найбільш ефективних технологій вирощування та утримання птиці в умовах малих ферм, приблизної суми потрібних інвестицій та терміну їх окупності.

В Інституті птахівництва (зараз Державна дослідна станція птахівництва) НААН багато років працюють над вирішенням актуальних проблем присадибних та фермерських птахівницьких господарств. Спеціально для присадибних та фермерських господарств створено кілька різновидів птиці (Бірківська барвиста, м’ясо-яєчні кури «Геркулес», декілька гібридних поєднань курей яєчно-м’ясного напрямку продуктивності, індики кросу Харківський). Також науково обґрунтовано параметри ресурсозберігаючих екологічно безпечних технологій виробництва продукції птахівництва в таких господарствах.

Метою цих наших досліджень було техніко-економічне обґрунтування оптимальних моделей виробництва продукції птахівництва в присадибних і фермерських господарствах України та розробка відповідних модельних інвестиційних проектів малих ферм. Дослідження виконувалися на основі вивчення та аналізу статистичних даних по областях, передового досвіду вітчизняних та закордонних фермерських птахівницьких господарств.

Було проаналізовано виробництво продукції птахівництва в господарствах різних категорій за областями України, в тому числі в розрахунку на 1 мешканця. Вивчено динаміку оптових та роздрібних цін в Україні в 2015-2020 рр. Відмічено, значне коливання цін на харчові курячі яйця в залежності від сезону року: їх підвищення в осінньо-зимовий період та істотне зниження у теплий період року. Ціни на харчові курячі яйця категорій «домашні» або «селянські» були на 30-35% вищими, ніж яєць з птахівницьких підприємств.

Ціни на м’ясо птиці коливалися в набагато меншій мірі. Також, оптові та роздрібні ціни на охолоджене м’ясо домашньої птиці були на 25 – 35 % вищими ніж на м’ясо птиці, вироблене птахівницькими підприємствами.

Порівняно різні моделі виробництва харчових курячих яєць і м’яса курей, індиків, качок та гусей. Зроблено розрахунки потреби в інвестиціях та економічної ефективності виробництва різних видів продукції:

- харчових курячих яєць в розрахунку на поголів’я 100, 200, 500 та 1000 гол. за утримання курей-несучок в кліткових батареях і у пташнику на підлозі з вільним вигулом;

- виробництва курятини в розрахунку на 100, 200, 500 та 1000 гол., в тому числі: м’яса курчат-бройлерів інтенсивних кросів за вирощування в кліткових батареях і на підлозі;

- м’яса фермерських курчат за вільно-вигульного вирощування;

- вирощування різних кросів індичат (Харківський та Big 6) на м’ясо за інтенсивної та напівінтенсивної технології в розрахунку на поголів’я 100, 250 та 500 гол.;

- інтенсивної та напівінтенсивної технологій виробництва м’яса качок в розрахунку на поголів’я 100, 200, 500 та 1000 гол.;

- інтенсивної, напівінтенсивної та екстенсивної технологій виробництва м’яса гусей, в тому числі технології отримання так званих «вівсяних» гусей, які є найбільш перспективними для експорту на деякі зарубіжні ринки (Німеччина, скандинавські країни, тощо).

Розрахунки засвідчили, що виробництво харчових курячих яєць, м’яса курей, індиків, гусей та качок в умовах присадибних та дрібних фермерських господарств України може бути рентабельним за прийнятних термінів окупності інвестицій й приносити своїм власникам щорічний додатковий

дохід. Найбільш перспективними напрямками діяльності малих птахівницьких господарств у більшості областей України можна вважати виробництво курячих яєць та м’яса птиці всіх видів категорії «free range» (вітчизняні аналоги - «селянське», «домашнє» або «фермерське»), вже згаданих «вівсяних» гусей.

За матеріалами досліджень було розроблено Збірник модельних інвестиційних проектів малих птахівницьких ферм [1].

Література

1. Збірник модельних інвестиційних проектів створення малих ферм з виробництва продукції птахівництва в присадибних та фермерських господарствах / В. О. Мельник, О.В. Рябініна, І.В. Драчук, С.В. Руда //За редакцією О.О. Катеринича. Бірки. 2020. 31с.

Постер доповіді

Обговорити тему, чи отримати консультацію експерта з теми створення малих ферм можна на сайті Центру обслуговування з птахівництва www.service.avianua.com