Державна дослідна станція птахівництва НААН

УДК: 636.5.034:355.681:341.735

Невоструєва Ірина

к.с-г.н., старший науковий співробітник

iryna.nevostruyeva@gmail.com;

Вудмаска Ігор

д.с-г.н., професор, заступник директора з наукової роботи

ivvudmaska@gmail.com;

Гудима Володимира

к.с.-г.н.

vlada_bdzilka@ukr.net

Інститут біології тварин НААН, м. Львів, Україна

Keywords: резистентність птиці, метаболізмі кісткової тканини, вітамін D3 у кормах, годівля курей, хайсекс коричневий, несучки

Вітамін D регулює гомеостаз Кальцію в організмі, а також відіграє важливу роль у метаболізмі кісткової тканини [1,2]. За дії ультрафіолетового випромінювання шкіра з 7-дігідрохолестеролу синтезує холекальціферол, який у печінці перетворюється у 25-гідроксивітамін (25(OH)D₃). Активування вітаміну відбувається у нирках, де 25(OH)D₃ за дії ензиму 1-α-гідроксилази перетворюється в біологічно активну форму — кальцитріол (1,25(OH)₂D₃) [3–5].

Уявлення про біологічну функцію вітаміну D останнім часом зазнали суттєвих змін, які пов’язані з виявленням 1-α-гідроксилази та рецептора кальцитріолу у багатьох типах клітин [5−8], у тому числі й у клітинах імунної системи: лімфоцитах, моноцитах, антигенпрезентуючих клітинах [5]. Встановлено, що вітамін D регулює імунну відповідь, тобто спектр його дії ширший, ніж вважалося раніше [3–5, 9].

Вміст вітаміну D₃ у стандартних комбікормах для курей-несучок коливається у межах 2,5–3,5 тис. тис. МО/кг. Деякі дослідники рекомендують збільшувати кількість вітаміну D₃ до 10,0–20,0 тис. МО/кг [10, 11]. Така доза не впливає негативно на організм курей, однак й не підвищує їх продуктивність, при цьому збільшується вміст вітаміну D₃ у яєчній продукції, тобто покращується її біологічна та харчова цінність [11].

Дослід проведено на трьох групах курей-несучок кросу «Хайсекс коричневий». Кури отримували стандартний повнораціонний комбікорм ПК 1-18. Вміст вітаміну D₃ у раціоні курей 1-ї (контрольної) групи становив 2,5 тис. МО/кг. До раціону курей 2- і 3-ї груп додатково вводили кормову добавку Ромівікс Д₃ 500, доводячи вміст вітаміну D₃ у раціоні до 5,0 і 10,0 тис. МО/кг.

У кінці досліду у 10 курей кожної групи відбирали зразки венозної крові. У сироватці крові визначали вміст 25-ОН вітаміну D методом імуноферментного аналізу ELISA за допомогою набору реактивів фірми Immundiagnostik (Німеччина). Кількість еритроцитів і лейкоцитів підраховували у камері Горяєва. Концентрацію гемоглобіну в крові визначали геміглобінціанідним методом. Фагоцитарну активність крові визначали за В.М. Митюшниковим (1985). Бактерицидну активність сироватки крові (за П. А. Емельяненко, 1980) та лізоцимну активність сироватки крові (за А. Г. Дорофейчуком, 1983) визначали нефелометричним методом.

Збільшення вмісту в раціоні вітаміну D3 з 2,5 до 10,0 тис. МО/кг удвічі підвищило у плазмі крові концентрацію 25-ОН D3 (з 15,10 до 27,25 нг/мл). Доза 5,0 тис. МО/кг не вплинула на концентрацію 25-ОН D3(16,56 нг/мл). Підвищення у раціоні вмісту вітаміну D3 збільшило кількість еритроцитів і, відповідно, концентрацію гемоглобіну у крові (p<0,05) та зменшило кількість лейкоцитів (p<0,05-0,01). У крові курей, які отримували з раціоном

підвищену кількість вітаміну D₃, виявлено більшу кількість моноцитів та нейтрофілів. Особливо значний вплив спостерігали для моноцитів, частка яких в крові курей 2-ї групи зросла в 1,2; а у курей 3-ї групи — в 1,6 рази (p<0,01), порівняно з курми 1-ї групи. При збільшенні кількості вітаміну D₃ в раціоні у складі лейкоцитів зменшувалась частка лімфоцитів, вміст яких у курей 1-, 2- та 3-ї груп становив відповідно 58,95; 54,57 та 48,26 %. Під впливом згодовування 10,0 тис. МО/кг вітаміну D₃ у крові курей зросла фагоцитарна активність (p<0,05), що узгоджується зі збільшенням кількості моноцитів та нейтрофілів. Бактерицидна активність сироватки крові курей 2- і 3-ї груп (5,0 та 10,0 тис. МО/кг D₃) була на 20 % вища (p<0,05), ніж у курей 1-ї групи (2,5 тис. МО/кг D₃). Таким чином, збільшення у раціоні курей кількості вітаміну D₃ посилює неспецифічний імунітет і не стимулює специфічну його ланку.

Література

1. Ceglia L.Vitamin D and its role in skeletal muscle. Curr. Opin. Clin. Nutr. Metab. Care, 2009, vol. 12(6), pp. 628–633.
2. Bikle D. D.Vitamin D and boneCurrOsteoporos Rep. 2012; 10(2), рр. 151–159.
3. Kamen D. L., Tangpricha V. Vitamin D and molecular actions on the immune system: modulation of innate and autoimmunity. J. Mol. Med. (Berl), 2010, vol. 88(5), pp. 441–450.
4. Aranow C. Vitamin D and the Immune System. J. Investig. Med., 2011, vol. 59(6), pp. 881–886.
5. Prietl B., Treiber G., Pieber T. R., Amrein K. Vitamin D and immune function. Nutrients, 2013, no 5, pp. 2502–2521.
6. Adams J. S., Hewison M. Update in vitamin D. J. Clin. Endocrinol.Metab., 2010, vol. 95, pp. 471–478.
7. Holick M. F. Vitamin D deficiency. N. Engl. J. Med., 2007, vol. 357, pp. 266–281.
8. Battault S., Whiting S. J., Peltier S. L., Sadrin S., Gerber G., Maixent J. M. Vitamin D metabolism, functions and needs: From science to health claims. Eur. J. Nutr., 2013, vol. 52, pp. 429–441.
9. Hewison M. An update on vitamin D and human immunity. Clin. Endocrinol, 2012, vol. 76, pp. 315–325.
10. Persia M.E., Higgins M., Wang T., Trample D., Bobeck E.A. Effects of long-term supplementation of laying hens with high concentrations of cholecalciferol on performance and egg quality.PoultSci, 2013, vol. 92(11), pp. 2930-2937.
11. Yao L., Wang T., Persia M., Horst R. L., Higgins M. Effects of vitamin D₃enriched diet on egg yolk vitamin D₃ content and yolk quality. Journal of Food Science, 2013, vol. 78, no 2, pp. C178–C183.

Постер доповіді