Державна дослідна станція птахівництва НААН

УДК: 636.082.474:543.95

Оцінка способів доставки речовин до ембріонів курей на пізніх стадіях розвитку

Citation_date: 2021/10/8   View - 164    citation_pdf_url

Шоміна Наталія

к.с.-г.н., заступник директора з наукової роботи,

shomina_n@ukr.net

Державна дослідна станція птахівництва НААН,

с. Бірки Харківської області, Україна

Keywords: способи введення речовин в яйце, ембріон птиці, інкубація яєць

Шляхом годівлі «в яйце» (in ovo) баланс поживних речовин і ключові метаболічні фактори амніотичної рідини можуть бути змінені та впливати на фенотипові ознаки, що мають економічне значення для птахівництва. Ступінь відповіді на годівлю in ovo може залежати від генетики, віку птиці, розміру яйця і умов інкубації (тобто епігенотипу). Окрім збільшення маси тіла, яке зазвичай спостерігається при виведенні, до позитивних ефектів годівлі «в яйце» можна віднести збільшення виводимості яєць та покращення морфометричного розвитку кишкового тракту курчат [1,2].

Серед способів введення речовин в яйце існують такі: на ранніх стадіях інкубації – введення речовин у жовток, алантоїс, амніон, на пізніх – в амніон або шляхом ін’єкції безпосередньо в ембріон [3]. Для використання у наших дослідах ми обрали спосіб введення речовин в амніон на пізніх стадіях розвитку зародка (414-420 годин інкубації), саме тоді, коли відбувається внутрішньокишкове живлення при заковтуванні амніотичної рідини.

В нашій роботі ми оцінили два способи ручного введення речовин до зародків: перший – доставка речовин через отвір у тупому кінці яйця, другий – доставка речовин через боковий отвір у верхній третині яйця в місце розташування амніону. Для досліджень використали 100 шт. інкубаційних яєць курей новостворюваної яєчної породи Бірківська барвиста, які інкубували за стандартним режимом [4]. На 17 добу інкубації (418 годин) за допомогою овоскопу відібрали яйця із живими ембріонами та сформували 3 групи (контрольну та дві дослідні) по 26 шт. яєць у кожній. На яйцях дослідних груп олівцем позначали місце розташування амніону. Далі роботи по введенню речовин в яйця дослідних груп проводили у стерильному, спеціально підготовленому боксі. Спочатку поверхню яєць дослідних груп продезінфікували 70%-м етанолом, далі, за допомогою спеціальної голки, у шкаралупі зробили отвори діаметром 2 мм. В першій дослідній групі яєць зробили два отвори – у тупому кінці яйця (для вирівнювання внутрішньояйцевого тиску) та у верхній його третині у місці розташування амніону (для введення речовин), у другій дослідній групі зробили один отвір у тупому кінці яйця, через який і здійснювали введення речовин (тобто прокол амніону виконували через повітряну камеру). Далі, використовуючи разові шприци ємністю 2 мл з голками в навколоплідний міхур на глибину близько 15 мм вводили 1 мл 0,9% стерильного фізіологічного розчину. Після цього, ділянку ін’єкційного отвору, а також допоміжного отвору в першій групі, дезінфікували 70%-м етанолом та герметизували за допомогою гарячого парафіну. Слід зазначити, що при маніпуляціях з яйцями першої групи спостерігалися незначні криваві виділення з отвору, через який вводили речовини. Під час маніпуляцій з яйцями дослідних груп яйця контрольної групи знаходилися в інкубаційній залі. Далі інкубацію усіх груп яєць було продовжено. Вивід молодняка розпочався та завершився вчасно, тривалість періоду інкубації яєць контрольної та дослідних груп склала 492 години. По завершенню інкубації було проведено облік результатів та патологоанатомічний розтин яєць із загиблими зародками. Виводимість яєць для контрольної та дослідних груп розраховували від кількості живих ембріонів, відібраних на 17 добу ін6кубації.

У контрольній групі вивелося 21 курча, що становить 80,8 %, у першій дослідній – 18 голів (69,2 %), у другій – 22 голови (84,7 %), що на 1 голову (3,9 %) більше за контроль. Проведений патологоанатомічний розтин яєць із загиблими зародками виявив такий розподіл за причинами загибелі: всього загиблих ембріонів – 17 шт., з них із неправильним розташування зародку в яйці – 4 шт., із дистрофічними ембріонами, що відстали у розвитку, – 1 шт., із ураженням умовно-патогенною мікрофлорою – 8 шт., із не встановленими причинами загибелі – 4 шт. (табл.).

Причини загибелі ембріонів контрольної та дослідних груп

Таким чином, встановлено, що кращим способом доставки речовин до амніону на пізніх стадіях розвитку зародка є введення їх через отвір у тупому кінці яйця, при цьому голка проходить повітряну камеру та проколює амніон у верхній частині.

Література

1. Jha Rajesh, Singh Amit Kumar, Yadav Sudhir, Berrocoso Julio Francisco Diaz, Mishra Birendra. Early Nutrition Programming (in ovo and Post-hatch Feeding) as a Strategy to Modulate Gut Health of Poultry. Frontiers in Veterinary Science. 2019. V.6 www.frontiersin.org/article/10.3389/fvets.2019.00082
2. Peebles E.D. In ovo applications in poultry: A review. Poultry Science. 2018.V. 97(7).P.2322-2338. https://doi: 10.3382/ps/pey081.
3. Bhanja S.K., Mandal A.B. Johri T.S.Standardization of injection site, needle length, embryonic age and concentration of amino acids for in ovo injection in broiler breeder eggs. Indian Journal of Poultry Science.2004.V. 39.P.105–111.
4. Бреславець В.А., Шоміна Н.В., Артеменко О.Б., Байдевлятова О. М.  Инкубация яиц сельскохозяйственной птицы. Методическое пособие. Харьков, 2020. 92 с.

Постер доповіді